Лемко – номер #38 з 15. вересня 1912 рока.
Отъ Поворозника.
Якъ страшно боятся Поляки московскихъ рублей. Вв мѣсточку Мушинѣ при отдаванью податку въ урядѣ податковомъ дня 16. вересня, господарь Андрей Паткань изъ Поворозника, далъ неспостережено еденъ рубель вмѣсто пять коронъ, котрый достала ero жена въ Крыници за проданы Полякамь куры. Урядникъ податковый Маrуаn G., зажертый русиноѣдъ, знаный зъ часу выборовъ до парламенту якъ тôлько взялъ рубель до рукъ, ажь крикнулъ зо страху: do sądu z tym chłopem! My się tu za raz przekonamy, zkąd wy Rusini przychodzicie do moskiewskich rubli. И такъ разомъ съ возьнымъ В. взяли Андрея за плечи запровадили до канцелярій карного суду, якбы якого збродняра. Але же на тотъ часъ судій не было, пустили го на волю, кажучи, што пошлютъ ему возваніе до суду. Бѣдный хлописко просился и хтѣлъ заплатити иншими пѣнязьми, но ничъ не помогло. Рубель му одобрано.
И отъ, якій тотъ поборца бортакъ онъ не знає наветъ того, што Поляки приносятъ зо собомъ зъ Россіи рубли и ошукуютъ нашихъ дакотрыхъ несвѣдомыхъ люди, бо даютъ за спроданы куры айця и подобне замѣстъ пятъ коронъ, рубля, котрый подôбный до пятъ коронъ, хоцъ має меньшу вартостъ. Може панъ поборца не видѣлъ въ закладѣ купелевомъ въ Крыници таблицью съ написомъ: Zmiana rubli. А отъ, ихъ никто не конфискуе. Така то справедливость нашихъ пановъ.
Теодоръ Куликъ.
Не лем з давна подібны фінансовы антируснацкы досліджыня мож припоминати. І редакция рубрыкы “Сконфіскуване і фафриндя” была свідком, коли секретар орґанізациі з осмерократном підпором высівского паритету кричал в Кракові: за якы грошы тото, што лемківскє ся робит? Ясне, він лем голосно хотіл ся дознати. Його “октопусова” камариля зато робит пракс. Переняти або ліквідувати. На благо свого етнобізнесу. Заміна дулярів на шкло.