Ґазета „Лемко” в 2. чыслi, котре вказало ся в пятницю 4. січня 1912 рока публикує опис дорогы з Бардейова до Тылича. Вшытко было в порядку, до часу, яж Русин завитал до… Мушынкы.
Дислексия, то тяжка хворота, котра пошырена была оддавна на Лемковині. Доднес плекана є она системово, в спосів зорґанізуваний і шырена через чысленны орґанізациі. Іх председове–дислектыкы закінчыли вчыня лемківского языка уж на першій лекциі, коли пані учытелька вчыли азбуку.
Зато выписали собі звільнія з занять і оголсили, же ім до веджыня успішного етнобизнесу ниякій цертифікат знаня русиньского языка є непотрібний.
Самы вводят дислектычны місцевы назвы на Лемковині і повідают, што так є «гаразд».
Може і так?
Бо ци знате дакого, котрого бы дохтор з дислексиі вылічыл?