РОС – напрям і прінціп

В суботу буде проходити вже 12. сейм Русиньской оброды на Словеньску (РОС). Найстаршой пореволучной русиньской орґанізації на Словакії а таксамо найбівшой. Сейм бы міг быти омного важнішый як тоты попередні. Днесь так, як в році 1990, коли была орґанізація заснована, РОС, вольбов председы, може вырішыти, якый буде єй напрям і яку хоче мати позіцію

Зо штирьох кандідатів, котры были зареґістрованы на остатнім засіданю Коордіначного выбору, што є найважнішый орґан по сеймі, зістали днесь лем трьоми. Мартін Караш, котрого підпорив сучасный председа Володимір Противняк, якый ся в тых днях зрекнув кандідатуры, Мірослав Кереканіч і Мілан Мнягончак. Чом бы тот сейм і мено нового председы мало быти важніше як хоцьколи передтым?

РОС за ціле своє двадцятьштири річне єстованя зажыла много. Зажыла головно вельо діліня, на далшы орґанізації, одходы тых, котры были неспокійны. Што але зажыла першый раз перед роком і пів, то было реалне зъєднаня русиньскых орґанізацій і інштітуцій в рамках Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). Шок! Нихто ся не ділив, нихто од них не одходив, але пришла проба о зъєднаня. Нихто на РОС ани не лав, навспак, было веце проб доїднати ся з РОС на тім, же была членом ОСРС. Як зареаґовала РОС? Нелем же доднесь єй веджіня – на котрім беруть участь і двоми сучасны кандідаты Караш а Кереканіч, тото одмітать, але жебы ізолації не было мало, прияла ся пропозіція на позаставліня членства своїх колектівных членів. Не єм фанушок колектівного членьства, але кідь є в штатуті, так чом ся збавити колектівных членів і ослабити так свою членьску базу. Навеце, двох членів зохабили. Тых, котры не вступили до ОСРС. Жебы стіна міджі РОС і далшым світом была доста высока, Мірослав Кераканіч написав і дакілько „шумных“ статей, на котры знеужыв пресовый орґан РОС – новинкы ІнфоРусин, якых цільом не было нич інше, лем брудити вшытко і вшыткых, котрых штось із ОСРС мають. Є то проблем РОС, ні ОСРС, ани людей, котры такым способом діставали раны під пас. Што але таке їднаня принесло?

ОСРС робить на матеріалах, кторы суть про Русинів пріорітны, не інтересує ся о здобываня ґрантів, але о тверду роботу над потрібныма матеріалами, здобывать медіялну публіціту – то є публіціта про вшыткых Русинів і їх проблемы, ні лем про ОСРС, його заступцьове были закликаны на стрічу з омбудсманков, з Радов Европы, Александер Дулеба, бывшый председа, быв закликаный до змішаной дочасной комісії, яка рішала нову сістему фінанцованя меншын, Русины вдяка заступцям, котры суть в ОСРС, просадили модел роздільованя грошей Петра Штефаняка з орґанізації молоды Русины, котрый є про Русинів ліпшый а головно є про вшыткых справедливішый, ОСРС быв приятый на Міністерстві културы, де ся рішав бесконечный проблем свідницького музею а міг бы єм продовжовати. Того вшыткого могла, але нелем могла, мала быти участна і Русиньска оброда. Непояснительнне вырішаня іти до ізолації а тоту сітуацію іщі згіршовати атаками на інціатіву Русинів, привели орґанізацію до того, же днесь може рішати так може сама себе, але з тым далеко не зайде. Оброда не може будовати свою авторіту лем на основі того, же є найстарша, найвекша, же того досправды зробила барз вельо головно на зачатку возроджіня. Авторіта мусить быти природна, мусить быти з діалоґом і з тым, же оцінюєме роботу і іншых людей, покля мають добру думку, покля то є на благо Русинів, хоць не суть з РОС, або в ній уж не суть.

Днесь двоми кандідаты, котры творять сучасне „політбюро“ РОС несуть за тот став орґанізації єднако одповідность, як сучасный председа. Рішаня зробити з РОС ізоловану орґанізацію, на шкоду самой РОС, є і їх образом роботы. Нажаль. Лемже покля Мартін Караш у своїм проґрамі, хоць прямо не говорить о ОСРС, бісідує о тім, же радо буде бісідовати і сполупрацовати зо вшыткыма, котры хотять робити на благо Русинів, а кідь то думать важні, мусить їднати із ОСРС, Мірослав Кереканич дале „боює“ а в припаді зволіня до функції обіцять новый округлый стіл. Такый председа може досягнути лем єдно. Же за тым столом зістане сідіти сам. Лемже тоту самоту не забеспечіть лем собі, але цілій орґанізації, што собі членове РОС не заслужать. Не жертвовали за цілы рокы свій час, роботу, фінанції на то, жебы РОС была в руках чоловіка, котрый єй такым способом може лем зничіти і загнати на край діяня. Одкрыто підпорує сполупрацу лем Мілан Мнягончак, котрый є членом ОСРС уж теперь. Кідь мам выберати кандідата подля того, ці РОС хоче і може дістати з ізолації, пак можу выбрати лем двох, бо третій хоче за кажду ціну будовати лем своє царьство, без огляду на наслідкы.

Также зістали двоми. Кідь має хтось быти в такій важній функції, як є председа навейкшой орґанізації, пак од нього чекам і пріціпіалность. Головно ідейову прінціпіалность. Оброда взникла зато, жебы возродила Русинів. Їх цілі были ясны. Русины мусять быти вызнаны як окрема народность, хочеме кодіфіковати язык, хочеме нашы інштітуції… Без основной ідеї, же сьме окремый народ, бы РОС не мала жадного смыслу і вшыткы могли з „Культурного союзу українських трудящих“ перейти до „Союзу Русинів-Українців“. І продовжовати так дале в комуністічній демаґоґії, як то роблять „нашы колеґове“. Тота прінціпіалность є основна. І так бы єм ся оросив, де є тота прінціпіалность знова у двох кандідатів зо сучасного веджіня РОС, кідь єден не мать проблем выступати на фестівалі Русинів-Українців, котрый орґанізує Союз каждый рік а другый сівпрацує на музичнім діску таксамо з людми з той орґанізації. І по друге, были бы в тім прінціпіалны холем в тій сітуації, же бы были во функції председы? Музикант є музикант, тот най собі зараблять як знать. Але быти вєдно з тым і найвысшым представительом найвекшой русиньской орґанізації (уж теперь то не мали робити) а співпрацовати з тыма, котры доднесь роблять проти нам, то бы быв властный ґол. Таку прінціпіалность знова мож видіти лем у Мнягончака.

Кого РОС выбере за председу, то є діло делеґатів. Але є ясне, же вольбов председы РОС на далшы три рокы може вырішати і то, якый буде єй напрям, яка буде єй позіція, значіня в русиньскім і цілословацькым просторі, і яка буде єй прінціпіалность. А і то, ці о три рокы іщі буде про кого робити сейм. Зато жычу делеґатам щастливу руку.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА