Ріхард Ваґнер, «З повагом», просит Павел Малецкій – неділя, 20.00 год.

Ріхард Ваґнер створил нову концепцию сценічного твору – музичну драму, котра была злучыньом слова, музикы, драмы і режысерского кумшту. Жебы реалізувати свій ідеал, сам писал лібретта.

Ріхард Ваґнер (1813-1883) скоро вказал артистичны заінтересуваня, уж як штырнадцетлітній хлопчыско писал драматичны пєсы, зачал тіж науку музикы. Першы його композициі походят з 1829 рока, а в 1831 році піднял музичны студиі в кантора костела св. Фомы в Лейпциґу. Товды написал першу оперу – появляли ся в ней елементы характерны уж для цілой пізнійшой творчости.

Часто змінял місце замешканя і роботы. В Парижы познал Ференца Ліста і Генрі Берліоза. Золотый період в карєрі Ваґнера проходил, коли остал музиком на королівскым дворі в Дрездені. В пізнійшых роках занимал ся не лем компонуваньом, але тіж теоретичным писаньом.

В 1864 році Ваґнер вернул до Німец, де был запрошеный на двір короля Людвіґа ІІ Баварского, найважнійшого зо своіх меценасів. Король Людвіґ был ентузиястом музикы Ваґнера, рішыл не лем поплатити вшыткы його долгы, але і забезпечыти му річну пенсию, завдякы котрій Ваґнер міг ся посвятити выключні музиці. Не остал гын долго – через романсуваня з уж замужном дівком Ліста мусіл лишыти двір.

Долгы рокы робил над оперовом тетралоґійом, котрій дал наголовок «Перстін Нібелюнґа». Рішыл аж і побудувати свою сцену, жебы мочы єй выставити. Одкрытя театру і премєра цілости спричынила, што Ваґнера оголошено ґенійом оперового театру.

Заавансувана хворота серця штораз частійше не давала му робити. Ваґнер вмер в 1883 році в Венециі.