Но так сьме успішно перешли до нового року. Мам надію, же голова з того переходу уж і перестала боліти, покля ся хтось ку тому успішно допрацовав, і так бы было треба холем курто збіланцовати тот попередній, 2023-ій рік. А він досправды не быв так злый.
Самособов, найдуть ся і такы діла в русиньскім світі за минувшый рік, котры не суть найпозітівнішы. Але подля традіції, же о мертвых лем добрі, а автор коментаря поважує 2023-ій рік за мертвого пана, скоріше ся заміряме на тоты позітівны моменты попереднього ціклу обігу Землі коло Сонця.
Кедьже у 2023-ім році проходив Світовый конґрес Русинів, належало бы написати, же якраз конґрес быв тов найвекшов подійов, котру сьме минувшый рік мали. Правда, конґрес приніс резултаты над мої властны очекованя. Разантно были сформулованы пожадавкы на права Русинів на Україні, без будьякых голосів, котры бы были проти, і без будьякого выгваряня ся, же теперь ніт, бо теперь война.
Не малым історічным моментом повязаным з конґресом є і факт, же делеґаты схвалили великый ерб, чім сьме дали нашому народному руху іщі дакус веце достойности, котру собі без похыб заслужыть, а єдночасно то є і далшым проявом нашой самобытности, хто бы што не бісідовав.
Но покля смотриме на попередній рік, одбыла ся за поглядом автора статі єдна подія, котра дакус переросла минулорічный конґрес, і кедь то так на першый погляд не мусить вызерати.
Тов подійов было святочне выголошіня кодіфікації русиньского языка в Мадярьску. Окрім того, же я сам єм мав муревлянкы по тілі, кедь єм собі усвідомив при чітаню тексту выголошіня кодіфікації, при якій вызначій історічній дії якраз находжу ся, тот акт мать і далшы важны моменты, котры треба спомянути.
По перше, Русины знова раз вказали як з букваря, же мають свій язык, же вырішують самы о собі, і же суть жывотаспособны і в так малых комунітах, яку маєме в Мадярьску. Бо оперед кодіфікації мусило ся зробити много роботы, было за тым много намаг, жебы до такого історічного акту дійти.
А тым бы-м хотів поздоровити і честованого професора Капраля, котрого імя в нашій історії вже не пропаде.
По друге, кодіфікаційов сьме знова раз вказали, же сьме акцептованы політічныма властями в країнах, в котрых жыєме, бо без їх акцептації і підпоры бы нич подобне не могло одбыти ся.
Будьме дакус оптімісты, може якраз мадярьсков кодіфікаційов найдеме путь і до койне.
По третє, і то важный факт, кодіфікація, котра зробила ся в Мадярьску, одкрывать своїм характером, тым, же взяла до увагы і діалекты підкарпатьскых Русинів, путь до того, жебы языковый вопрос на Підкарпатю так само поступно міг вырішыти ся. А будьме дакус оптімісты, може якраз мадярьсков кодіфікаційов найдеме путь і до койне.
Із успіхів на меджінародній сцені іщі можеме спомянути, же конечні з представителями Русинів, конкретно із Світовым конґресом Русинів, почали серьйозно комуніковати европскы інштітуції, і кедь затля не знаме, ці тота комунікація принесе такы рішіня нашых проблем на Україні, жебы сьме были спокійны. Але штось ся почало.
Но і теперь подьме дакус пошопати до того, што были „парціалны“ успіхы. Русины на Словакії вже офіціално мають дві русиньскы міста, понад 150 сел і міст, котры суть офіціално русиньскы, а так путованьом по северовыході Словакії помалы буде мож чути ся як в поряднім русиньскім краю.
Русинів у Польщі є веце як было в році 2011, а докінця за офіціалныма резултатами з переписів, кедьже з Україны жадны даны не суть, стали нашов другов найвекшов комунітов у Европі. Вызерать так, же Руска Бурса і Стоваришыня Лемків не роблять в Польщі даремно роботу, лем не треба перестати.
Но і моє дороге а любе Підкарпатя. Тото Підкарпатя, котре днесь мусить так само нести наслідкы войны. Буду барз особный. Калап долов перед людми, котры і в тых тяжкых часах не перестали орґанізовати русиньскый рух, наперек выгрожованям, наперек складній сітуації, наперек вшыткому.
Є про мене безмірно цінным, же і в тых складных условіях, почас войны, подарило ся їм нелем продовжовати у своїх реґуларных діятельностях, якыма суть наприклад і выдаваня алманаха, але же докінця подарило ся їм, а успішно, обновити журнал Отцюзнина, тото єдине періодікум, котре на Підкарпатю маєме. Вірю, же історія ани тото не забуде.
Знам, на початку єм написав, же о мертвых лем добрі, но предсі, не дасть мі, жебы не спомянути холем дашто неґатівне.
Меджі неґатівны явы, котры ся нам вказали в минувшім році, поважую резултаты списованя в Сербії. Є нас знова менше, а то бы было пів біды. Друга половина є в тім, же і при тій крізовій сітуації з боку офіціалных русиньскых орґанів іде далше українізація, котра не скінчіть іншак, лем далшов асімілаційов із Сербами.
А пак ту маєме і нову словацьку владу, котра ся не видить быти барз прихыльна меншынам. А в польскім парламенті маєме фашістів, котры собі свій рот обтерають уж і о нас. Но а могли бы сьме продовжовати. Але не псуйме собі то теперь, на початку рока.
Подля кітайского гороскопа каждый рік є роком даякого звіря. Про нас не є іншой можливости, лем каждый рік жыти рік медведя. Того нашого карпатьского з ербу. Кедь то так є, а то доказав і минувшый рік, кедь робиме діла істинно, наповно, знаме быти барз успішны.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.