Од парудесятьох років Стоваришыня Карпатіка рахує на Лемковині птахы. Роблят тото протягом трьох місяців, неперерывно од 1998 рока. Перше бадавчу стацию мали в Полянах. Недавно змінили місце – тепер находит ся она в красній долині в середині Маґурского Нацийонального Парку, в Розстайным. До рахуваня птахів потрібуют волонтерів.
Почытайте бесіду з Анном Зєнцік, ведучом Стоваришыня Карпатіка, о тым, як выглядат штоденна «робота» участинків акциі рахуваня птахів, што дає дутя в брішок, як ствердити, ци птах є «місцевым» ци літат далеко, якы птахы маме на Лемковині і розмаіте інче.
Наталия Малецка-Новак: Зачныйме од основного – як рахує ся птахы? Ци даяк іх тото стресує? Боят ся?
Анна Зєнцік: Цілю веденых нами бадань є познати механізмы міґрациі птахів і причынити ся до іх охороны. Жебы мочы порахувати птахы, імаме іх в специяльны орнітолоґічны сіти. Єдна сіт має долгіст коло 7 метрів і коло 2,5 метра высокости. Удрапувана є в 5 подолгувастых поличок – кліщів. Тонькє, чорне прядило, што творит сіт, є практичні невидиме на фоні дерев і кряча. Птахы так само єй не видят, перелітуючы з голузя на голузя… впадают в нашы пасти.
Вшыткы сіти сут контролюваны од свитаня до змерку через одповідньо вышколеных волонтерів. Кєд є примірно барз горячо або ліє дощ, контролі ведеме іщы частійше, жебы заґарантувати зіманым птахам безпеку. Сутьовым є, жебы зіманы птахы вытігати з сіти справні і скоро. Не все є то легкє, але сме в силі навчыти того властиві каждого i все особа, што кєрує баданями, контролює роботу волонтерів.
Дальшом важном річом є сховати птаха до специяльного баволняного мішочка – єден мішочок на єдного птаха – і як найскорше перетранспортувати го до головного шатра, де означаме, обручкуєме і міряме птаха. Робит тото досвідченый обручкар. Мішочкы сут як раз зато, жебы ограничыти стрес звірят. Обручкар то єдина особа на пункті, котра може обручкувати і вести дальшы баданя зо зіманыма птахами. Є то функция, до котрой доходит ся по специяльных школінях, треба здати тіж нелегкій еґзамін в Державній Централи Обручкуваня Птахів. Ліценцию на обручкуваня дикых птахів має в Польщы на тот момент лем близко 500 осіб.
Але вернийме до зіманого нами птаха – што дале з ним?
По вытягніню з мішочка, обручкар означат ґатунок птаха, вкладат му на ногу – в Польщы ліву – одповідньо допасувану метальову обручку з індивідуальным номером (штоси як номер ПЕСЕЛЬ в доводі), означат ґатунок, вік, плоть та бере додатковы біометричны даны (м.ін. долгіст крыла і хвоста).
Ци вчас іманя птахы ся стресуют?
Так.
Ци барз?
То залежыт – в головній мірі од ґатунку. Сут вражлившы, як снігуры, сверчкы ци зябликы/березівкы – тоты обручкуєме в першій черзі і як найскорше выпущаме. Сут і такы, котры можут кус долше ждати в безпечных мішочках. Ци є то з даком кривдом для птахів? Ні. Треба памятати, же прахы інакше як люде реаґуют на стрес. Моментальні забывают о стресі, кєд лем зас сут на свободі. Стрес є дослівні вытрясуваный з тіла і памяти, што часто видиме при выпущаню заобручкуваных птахів – сідают на пару секунд на поблизкій голизи, сторопчат перка, призерают ся обручці і уж – летят дале. Тоты барже певны себе, як синиці, знают на нас при тым конкретні «накричати». Само обручкуваня і збераня помірів тырват коло двох минут.
Што іщы міряте? Якы чысла зберате?
Основом є означыти ґатунок, аж товды мож обручкувати птаха. Дале обручкар окрислят вік і плоть птаха, кєд є то можливе. В примірі віку найчастійше хоснуєме такє: 1 (особник, што ся выклюл в тым році, в своім 1 календарьовым році жытя), і по 1 (вшыткы старшы особникы, значыт тоты в віку 2, 3, 4, 5, 6, 7 ітд. років). Докладнійшы даны сут тяжкы з причыны тото, же по зміні першого, характеристичного для молодого особника піря, кажде наступне выглядат уж так само. Для нас єднак найвашнійше є порахувати, кілько молодых ся выклюло даного рока (значыт кілько є єдинок) та кілько є дорослых, што можут ся розмнажати.
При нагоді обручкуваня збераме іщы вымінены уж біометричны даны. Не бере то дуже часу, а дає важны вказівкы про кондицию даного птаха, одлеглости, якы перелітує вчас дорічных вандрівок, аж і де ся выклюл. Старчыт подути в піря на брісі, жебы видіти, на якым етапі осінньой вандрівкы є даный пташок. Тоты барже готовы і в найліпшій кондициі мают там уж одложеный «брішок» – тлущ. В тых, што аж ся рыхтуют до дорогы і слабшых, видиме лем скору, мязи і кости. Дале – старчыт лем на хвилю приложыти ленійку до крыла і хвоста, жебы окрислити, як добрым літячом є даный птах. Барже заокруглены крыла то доказ на «місцевого», тоты долшы, заострены то домена долгодистансовців, як напр. ластівкы, котры осіню дотерают аж в обшыр Полудньовой Африкы. На конец скоро важыме птаха – і уж, пущаме на свободу.
По што обручкувати і моніторувати вандрівкы птахів?
Головні зато, жебы успішні тоты птахы хоронити. Завдякы обручкуваню знаме, одкале і де летят нашы птахы. Знаме, де ся затримуют по дорозі, зато знаме найважнійшы для них місця – розмнажаня, зимовиска, місця де одпочывают, наберают сил і дополнюют запасы на дальшу дорогу. Можеме вказати такы жытлиска і іх хоронити, опікувати ся нима. Постійні моніторуєме – коло трьох місяців каждого рока од 26 уж років – потік пташачых вандрівок над Низкым Бескідом. Завдяку тому, же робиме тото уж так долго і в повтаряльный спосіб, сме в силі выімати зміны, якы проходят в природі. Тримаме руку на пульсі, і завдякы даным, котры роками зберами, можеме одповідньо реаґувати.
Што пак робите з даныма? Ци обсервуєте дакы тренды протягом років?
Вшыткы даны з обручкуваня – тоты од нас і з подібных місц на обшыри цілой Польщы трафляют до єдной базы, котру веде Державна Централя Обручкуваня Птахів в Ґданьску. Завдяку тому вшыткы найважнійшы інформациі сут в єдным місци. Кєд хтоси деси «одчытат» заобручкуваного нами птаха і зголосит тото до Централі, достане зворотну інформацию де і коли даный птах отримал свій «песель». Мы тіж достаєме повідомліня, же де і хто виділ, нашол «нашого» птаха. В тот спосіб познаєме дальшу долю даного особника – де полетіл, кілько часу му тото заняло, як долго жыє.
З цікавшых історий: в 2011 році до нашого пункту прилетіл морозюк/зимородок з хорватском обручком. Тот ґатунок уважат ся за локальный – такій, што не літат на долгы дистансы. А гев несподіванка – птах перелетіл 777 км в 322 дни.
Інчым інтересуючым приміром было зіманя краскы/сивоворонкы – барз, барз рідкого в Польщы птаха – і то з латишском обручком! Был тіж пецушок, коло 10-ґрамовый пташок, што каждого рока міґрує до Африкы на полудне од Сагары – вернул до нас 7 років по заобручкуваню.
Часто достаєме тіж смутны поворотны відомости (так ся фахово называт відоміст з Централі, же деси ствердили чергову присутніст заобручкуваного птаха) – з Кіпру, Італиі ци Франциі, о застріленых співаках ци косах з Низкого Бескіду…
Черговы рокы повторюваных в тот сам спосіб бадань дозваляют нам слідити зменшаня і звекшаня ся цілой популяциі. Того рода флюктуациі сут частю сутьовым фактором змін климату – даякы ґатукы звекшают своі засягы, даякы зменшают міґруваня. Подібны інформациі можеме вычытати зо зміняючых ся біометричных даных (нп. долгіст і заостріня крыл), што тіж є консеквенцийом змін климату.
Гев є мотузок до Централі, де мож зголосити птаха, кєд бы дахто з Вас го нашол: www.stornit.gda.pl.
Як выберати міце до рахуваня? Колиси рахували сте в Полянах, тепер в Розстайным. Чым мусит характеризувати ся добре місце?
В нашым примірі найважнійшы сут дві річы: ріка і одповіднє жытлиско. Чом ріка? Бо то особливый вказівник для міґруючых птахів. Вислока, над котром провели сме найвеце часу, втинат ся в лук Карпат, перепроваджаючы птахы на другу страну того гірского пасма. Птахы охочо вандруют з єй нуртом, над берегом мают одповідні условія, жебы жерувати і одпочывати. Другым сутьовым фактором є жытлиско, значыт одповідньой высокости надрічны лозы і кряча – не за малы, не за великы – збогачены о чорниці і інчы рослины з овочами. Птахы охочо затримуют ся в такых місцях, жебы безпечні одпочати і дополнити запасы на дорогу.
Як выглядат табір?
Табір находит ся в малій долині над берегом Вислокы. Найважнійшым пунктом є тзв. зелене шатро, значыт місце, де вшыткы птахы сут обручкуваны і міряны. То серце табору, бо поза обручкувальным бюром є то тіж социяльне місце, в котрым є таборова кухня, ідальня і одпочынкове місце. В студенійшы дни палиме в ним Феніксом – пециком. Довкола зеленого шатра находят ся шатра екіпы, а в сусідніх кряках розставлены сут сіти.
Чом вартат выбрати ся на рахуваня птахів?
Бо то супер нагода, жебы призріти ся з близка птахом, зазнаємити ся з роботом орнітолоґа, дознати дачого о біолоґіі, еколоґіі птахів і познати люди заінтересуваных природом. Окрем того то місце, в котрым протягом єдной ночы мож чути спів лелиты – совы, вытя волків, накликуваня уральской совы, а рано – свистаня сыча воробинного, найменшой совы Европы. Вшытко в дикым серци Маґурского Нацийонального Парку.
І вкінцы – якы то птахы маме на Лемковині?
Ґатункы, котры притігают до нас люди з цілой Польщы на рахуваня птахів, то без вантпливости: водны косы/плющы, зимородкы/морозюкы, гірскы плискы, сычы воробинны, уральскы совы. В минулым сезоні повело ся заобручкувати символ Маґурского Нацийонального Парку – крикуна. Мали сме товды два особникы того ґатунку, другій вказал ся уж быти заобручкуваный і то такы птахы найбарже нас тішат. Завдяку обручці знаме, што птах выклюл ся в 2002 році в селі Ізбы, а заобручкувал го іщы як пташа, Мариян Стуй.
Но то запрашаме вшыткых охочых познати ближе пташачый світ Лемковины! Дякую за бесіду.