Радше гамовати

Од 6-го до 9-го юна будуть проходити в країнах Европской унії выборы до Европского парламенту. Державы середньой Европы собі пару днів тому припомянули округлых двадцять років од дня, коли стали членами того клубу, но святкованя мають чудный присмак.

Памятам тоту радость, тот енртузіам, а головно ясну волю цілого політічного спектра, кедь середня Европа вступила до Унії. По двядцятьох роках ся в дакотрых моментах може здати, же то ани не было реалне, лем даякый сон.

Сітуація в країнах середньой Европы, котры дві декады головно бенефітують на европскім клубі, є днесь веце як важна. Мадярьско під владов Віктора Орбана має важны споры з Бруселом, Орбан атакує партнерів з Унії, а і кедь не бісідує о даякім мадярьскім екзіті, кебы дахто о екзіті думав, не робив бы то іншак.

Словакія по выборах з минувшого року так само дістала владу, котра як кебы копіровала позіції свого южного сусіда, лем з тым розділом, же реторіка зачінать быти іщі грубша як в припаді Мадярьска. Предсі лем, Словаци суть хлопці з гір, дерево тыж не рубаш з ножыком, але сокыров.

В Польщі ся ледво подарило выскладати по минулорічных выборах владу без Права і справедливости, партії, котра тыж не має далеко од высше спомянутых што до евроскептізіцму, но то такый тонкый лед, котрый уж зарань може зломити ся під ногами.

Покля ся не змірнить тото політічне темпо, пак є можливе, же занедовго не будеме рішыти членство западного Балкану ці Україны, але то, ці Унія не розпаде ся.

А є ту іщі Чеська републіка, котра натеперь так само, вєдно з Польщов, тягне европску лінію політікы, но баданя публічного мніня довгодобо вказують, же по найблизшых выборах може власти перевзяти Андрей Бабіш з кріптофашістом Томіом Окамуром, а не Варшава, але Братіслава і Будапешт дістануть цімбора до боя.

Што є іщі гірше, же то не є лем вопрос середньой Европы. Европска унія є днесь розділена на многых вопросах, а што є найгірше, на силі не росне розум, але безгранічный популізм, проти котрого „традічны“ політічны партії не докажуть успішно бойовати.

Выборы до Европского парламенту будуть, самособов, екзаменом з того, як гражданы Унії суть спокійны з дотеперь робленов політіков Брусела. А дакотры баданя вказють, же посилнити знова можуть якраз популістічны, націоналістічны, евроскептічны силы.

То не значіть, же такой в літі нас чекать конець Унії. Але добра сітуація бы то не была.

Як уж было споминане, країны Европской унії днесь розділюють різны погляды на многы великы проблемы. Меджі них довгодобо належыть міґрація, але і война на Україні а їй рішіня, ці зелена політіка. А каждый з політічных таборів, або майже кажда країна, бы хотіли твердо просадити тот свій погляд, тоты свої інтересы.

Без огляду на то, як выборы до Европского парламенту скінчать, хто посилнить, хто буде складати нову векшыну, было бы веце як жаданым, жебы собі одповідны усвідомили, а то у вшыткых політічных таборах, же бы было добре дакус змірнити.  Дакус покійніше глядати рішіня, котры будуть на благо вшыткых гражданів Унії, намісто внутрішньоунійных воєн, котры в конечнім дослідку евроблок лем ослаблюють, і зохабляють квітнути евроскептіцізм.

Словацька пословіця бісідує, же радше гамовати, як бановати. Покля ся не змірнить тото політічне темпо, пак є можливе, же занедовго не будеме рішыти членство западного Балкану ці Україны, але то, ці Унія не розпаде ся.

З нашого боку, з боку народа, котрый жыє у веце державах без такзваной властной державы, є Унія, простор без граніць, найліпшый жывотный простор, котрый моментално можеме мати. Было бы шкода, кебы сьме на себе знова мусили смотрити споза плота.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Архів Інштітуту памяти народа (Словакія).