Знате Василя? Певно неєдного, але того Василя быти може іщы ніт. А може він вас взяти на прогульку і повести цікавыма місцями Лемковины. Стоваришыня ім. Мирка Нагача «Білый Соків» зреализувало проєкт пн. Łemkowskie Poszukiwania. Questing. Лемківскє Гляданя, котрого ефектом было опрацуваня свого рода туристичного провідника.
«Questing. Лемківскє гляданя» має форму мапкы з вызначеном трасом прогулькы і місцями, в котрых можеме ся затримати – дыхнути сой, але головні – кусцьок ся про них дознати. Опрацуваня обнимат вершуваны, двоязычны (по польскы і по лемківскы) описы десятьох выбраных локализаций, котры з огляду на своі природничы і культуровы приметы сут інтересуючом пропозицийом на активный одпочынок.
Першый такій на Лемковині
Старт і мета находят ся в Ґладышові. Пут веде доброй якости асфальтовыма і каменистыма дорогами, так што трасу мож зробити містецкым ци гірскым біциґльом або піше – для вправленого вандрівника буде то прогулька на цілый ден (31 км). Автом трасу мож зробити скорше, бо лем в 2 год. Ровером то выправа на 5-6 год., зато рекомендувана тым кусіся уж «розъіздженым». На пути сут ґастрономічны пункты, склеп або місця для одпочынку і реґенерациі – сут они ознакуваны на мапі. Прогулька веде обшырю без телефонічного поля. На сайті стоваришыня мож найти перекєруваня до сліду ҐПС цілой прогулькы на сайті mapmyrun.
Questing є новом формом заниманя ся туристиком і тереновой активности – таком, жебы особа, котра познає локализациі зо специяльні зрыхтруваной мапкы, могла почути духа місця і пережыти звязаны з ним емоциі. В самым quest-і не іде о гляданя скрабу як такого. Нагородом явит ся само переіханя трасы і познаня богатства реґіону, його істориі і культуры. Стоваришыня ім. Мирка Нагача «Білый Соків» зрыхтувало першый quest для кавальчыка Лемковины.
През Ґладышів, Баницю, Чорне, Радоцину і Ждыню
Прогулька зачынат ся при будинку ґладышівской школы і одраз мож заглубити ся в єй історию – єй покровительком є Лемкыня – Александра Вислоцка. Веце є єй жытю мож почытати м.ін. з пляншы зрыхтуваной до выставы Ґорличанкы. Рівны і незалежны – была єдном з героінь того опрацуваня. А Василь з Questing-у од себе іщы здраджат, што єдным з выхованків ґладышівской школы был знаный писменник Мирко Нагач. Певністю і він перешол не раз пут Questing-овой прогулькы, хоц може не в такій самій конфіґурациі.
Дале пут веде горі селом з пристанками при церкви і Лемківскій Едукаицйній Загороді – «В ґладышівскым скансені сут хыжы, а в них поміщыня, / Боіско, ізба ци куча – в тым місци наберают значыня» – оповідат Василь. Жытлиска бобрів сут позначены на мапі аж в трьох місцях: в Ґладышові, Ясюнці і Радоцині – кажде мож обсмотріти, лем по дорозі не мож поминути важных місц памяти: памятника в чест авіакатастрофы Галіфакса в Баници, памятника св. Максима Сандовича і Жертв Лаґру в Талергофі в Чорным, та церквиска в Чорным і цмотнеря. «Каждый нарід має в істориі такы річы, што тяжко споминати, / Зато тым барже треба нам вшыткым о них памятати» – припоминат Василь.
Пут прогулькы веде дале опустошеныма лемківскыма селами, котры, хоц порожні од люди, богаты в симоволичны елементы іх давного жытя – западены пивничкы, фраґменты каменів, што кладены были під першом бельом хыжы, овочовы дерева, придорожны кресты і вельо, вельо інчого.
Посліднім пунктом вандрівкы є Ждыня і находяче ся гын МініЗОО. «Стрітиш там файны звірятка, / Не такы лем як ягнятка, / Але і коровы зебу, альпакы, / камеруньскы уці, білы єлені – / вшытко видиш як на жмени» – захвалят Василь.
Одкрываня лемківской культры
Выбраны обєкты квестінґового опрацуваня находят ся на обшыри туристично-курортных ґмін Устя Рускє і Санкова. «То унікальный на европейску скалю реґіон для плеканя і одкрываня лемківской культуры» – прочытаме іщы на мапці.
Потенциял достерегло Стоваришыня ім. Мирка Нагача «Білый Сокіл» і запросило до спілпрацы Марту Табачыньску-Лахоту (авторка тексту і концепциі опрацуваня) та Марийолю Новак (авторка ілюстраций). Kінцьом рока надрукували і розпровадили веце як 1000 мапок. Мож іх одобрати (дармо) м.ін. в Рускій Бурсі в Ґорлицях.
«Описы, авторскы рисункы та можливіст познати місцевы традициі то атракция для наймолодшых, для тых кус старшых туристів, а тіж для жытелів, што хотят заглубити ся в лемківску культуру і пошырити о ній знаня» – захвалят незмордуваный Василь…