В суботу 30-го септембра 2023-го року проходили выборы до Народной рады Словацькой републікы. Участь на выборах была 68,51 процента. Выграв Smer-SD трикратного премєра Роберта Фіца.
Посмотрили сьме ся, як голосовали окресы в Пряшівскім самосправнім краю, в котрых находять ся у векшім чіслі і русиньскы села. Хоць є край найвекшый і што до теріторії, і што до чісла жытелів, в новім функчнім періоді го буде репрезентовати в словацькім парламенті лем 19 із 150 депутатів.
До парламенту дістало ся сім субєктів
До Народной рады Словацькой републікы дістало ся сім політічных субєктів. На першім місці скінчіла партія Smer-SD, за котру голосовало 22,94 процент людей. На другім місці є партія Progresívne Slovensko (PS) із 17,96 процентами, третя скінчіла партія Hlas-SD, котрій дало свій голос 14,70 процента участных на выборах.
Потрібный 5-процентный кворум на вступ до парламенту іщі досягла коаліція OĽaNO – Kresťanská únia – Za ľudí (OĽaNO) під веджіньом бывшого премєра і міністра фінанцій Іґора Матовіча із 8,89 процентами, Kresťanskodemokratické hnutie (KDH) із 6,82 процентами, партія Sloboda a Solidarita (SaS), за котру голосовало 6,32 процент людей і Slovenská národná strana (SNS), котра здобыла 5,62 процента голосів.
Подля резултатів выборів ся мандаты розділили так, же Smer-SD буде мати 42 депутатів, PS буде в парламенті предствляти 32 депутатів, 27 членів Народной рады буде мати Hlas-SD, OĽaNO здобыло 16 мандатів, 12 депутатів будуть мати хрістіаньскы демократы з KDH, 11 лібералы із SaS, і 10 депутатів буде в парламенті за SNS.
Як голосовали жытелі окресів із Русинами
Посмотрили сьме ся, як голосовали жытелі в Пряшівскім самосправнім краю (ПСК). В рамках резултатів за цілый край так само бы ся дістало до парламенту сім політічных субєктів, но з тым, же в рамках ПСК бы до парламенту не перешли лібералы із SaS, а дістали бы ся там екстремісты із партії Republika, котры на цілословацькій уровни не досягли пять процент і суть мімо Народной рады.
В рамках цілого ПСК была на першім місці партія Smer-SD із 20,02 процентами, за ньов Hlas-SD із 16,6 процентами, далше OĽaNO, причім тота коаліція здобыла 14,78 процент голосів, пак KDH із 14,07, PS здобыло 10,83 процент голосів, а на остатніх двох місцях над пятьома процентами іщі сінчіла SNS, за котру голосовало 5,73 процента голосуючіх, і Republika, котрій дало голос 5,22 участных на выборах.
Як то было в окресах, де у векшім чіслі жыють і Русины? В окресі Бардейов бы до парламенту перешло лем 6 субєктів. Партія Smer-SD там здобыла 22,70 процента, Hlas-SD 17,70 а KDH 17,16 процента голосів. OĽaNO підпорило 14,14 процента людей, PS 8,81 і тісно над граніцьов была іщі SNS, за котру голосовало 5,08 процента.
Окрес Гуменне аж з 29,31 процентами голосів послав Smer-SD на перше місце. Наслідує Hlas-SD із 17,99 процентами, KDH із 12,85, коаліція OĽaNO там здобыла 8,97 процента, PS 8,75, SNS 6,25 процента, і екстремістічна Republika дістала в тім окресі 5,47 процента голосів.
Окрес Меджілабірці, котрый є векшыново русиньскый, так само голосовав найвеце за Smer-SD і партія Роберта Фіца там мала 29,27-процентну підпору. На другім місці є Hlas-SD із 24,17 процентами, пак наслідує OĽaNO із 11,31 процентами, SNS із 7,38. Партія PS дістала в окресі 6,24 процента голосів а KDH 6,05. Жаден далшый субєкт там не перекрочів 5-процентный кворум.
В окресі Снина має Smer-SD рекордну підпору, голосовало в нім за тоту партію аж 36,54 процента людей. Партія Hlas-SD на другім місці здобыла 20,21 процента, KDH 10,75 процента, PS i OĽaNO єднако по 7,06 процента, a SNS там мала підпору 5,71 процент голосуючіх.
Старолюбовняньскый окрес підпорив Smer-SD 23,21 процентами голосів, на другім місці є KDH, кедь там хрістіаньскы демократы здобыли 17,53 процента, за Hlas-SD голосовало 15,54 процента людей, коаліція OĽaNO там дістала підпору 15,39 процента, PS 7,19 і SNS 6,21 процента голосуючіх.
Другый міцьный русиньскый окрес на Словакії є Свідник, а і там выграла партія Smer-SD, што іншак было єднаке майже у вшыткых окресах на цілій Словакії, із 29,46 процентами. Hlas-SD є на другім місці із 20,51 процентами, пак наслідує OĽaNO із 13,50 а KDH із 9,49 процентами. Партія PS скінчіла із 6,78 процентами а SNS там дістала підпору 6,37 процент голосів.
Посліднім окресом, на котрый сьме посмотрили, то окрес Стропків, де выграла партія Smer-SD із підпоров 26,97 процента голосів, за ньов є Hlas-SD із 17,18 процентами. KDH там підпорило 12,60 процента людей, 10,91 процента голосовало за OĽaNO, SNS дістала підпору 8,15 процента, PS 7,39, а окрес Стропків бы послав до парламенту і партію Republika, котра ся там тісно дістала над потрібну граніцю, і здобыла 5,02 процента голосів.
ПСК буде мати 19 депутатів
Пряшівскый самосправный край буде мати в нововыбратім парламенті довєдна 19 депутатів. Найвеце депутатів має Smer-SD і KDH.
За Smer-SD ся до парламенту дістали Маріян Салонь із Старой Любовні, Петер Шуца із Новой Лесной, Яна Вальова із Гуменного і Станіслав Кубанек, котрый є із Пряшова. Progresívne Slovensko буде за ПСК репрезентовати в парламенті лем єдна депутатка – Даріна Лущікова із Гворкы.
Hlas-SD буде мати трьох депутатів із ПСК. Будуть нима пріматор Кежмарку Ян Ференчак, фаховець на самосправу, бывшый кандідат на председу ПСК Михал Калиняк, котрый є познатый і з русиньского руху, а крайскый шеф партії Ріхард Еліяш із Пряшова.
Депутатами за OĽaNO стали Михал Шіпош із Старой Любовні, Петер Поллак із Левочі і Лукаш Бужо із Ястрабя над Топльов, послідні двоми з ромской платформы Pačivale Roma.
Хрістіаньскых демократів, котры ся дістали до парламенту по двох функчных періодах, коли были мімопарламентнов партійов, будуть в парламенті представляти председа KDH і пряшівскый жупан Мілан Маєрьскый, його меновець Франтішек Маєрьскый із Попраду, Мартін Шмілняк із Бардейова, як і бывша пріматорка Пряшова Андреа Турчанова.
Лібералы із SaS мають за ПСК двох депутатів – Владиміра Ледецького із Спішского Гыргова, і його дівку Владиміру Марцінкову.
SNS ся дістала до парламенту, але з членів партії словацькых націоналістів до парламенту поступив лем председа партії Андрей Данко. Решта депутатів, котры дістали преференчны кружкы, суть із іншых політічных субєктів, а были на кандідачнім списку SNS. З PSK до парламенту ідуть отець і сын Штефан і Філіп Куффовы, членове партії Život – národná strana.
Хто має меншыновый проґрам?
Посмотрили сьме ся на проґрамы політічных субєктів, котры ся дістали до парламенту. З тых, котры перекрочіли 5-процентный кворум, мали реалный проґрам про народностны меншыны лем лібералы із SaS.
Меншыновый проґрам навеце окремо одпрезентовали 20-го септембра на пресконференції, де о нім бісідовали Абел Равас і Мілан Ян Піліп. Обидвоми не суть членове партії, але роблять про SaS в рамках народностной політікы як експерты. Равас докінця кандідовав на списку лібералів як непартійный.
Решта політічных партій, котры дістали ся до парламенту, будь не мали народностну політіку підхоплену нияк, або лем в даякых малых пунктах. Партія SaS выдала окремый проґрам про народностны меншыны, котрый дефінує 11 найважнішых проблематічных областей, а так само рішіня, котры бы хотіла партія просадити, кебы была по выборах в новій владі.
Проґрам вышов по словацькы, по русиньскы, по ромскы і по мадярьскы, і є в нім видіти, же авторы знають проблематіку народностных меншын, і то, што меншыны в останім часі або довгодобо рішають.
На розділ од SaS найсилніша політічна партія по выборах – Smer-SD, нелем не мала жаден проґрам про меншыны, але навеце у своїм проґрамі декларовала „інвентуру“ народностных школ, жебы каждый словацькый граждан мав забезпечене навчаня по словацькы, што в перекладі може значіти і запераня народностных школ.
Покля владу поскладать Smer-SD, SaS зістане в опозіції. Значіть, є вопросом, ці в далшім функчнім періоді будуть даякы вопросы меншын рішены, а кедь будуть, ці на благо меншын, або на їх шкоду.
Фото: TASR.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА