1-го фебруара 2024
На ревізію (Велика сцена, 19.00 год.)
Остра сатірічна комедія о жывоті і роботі сільского старосты і о тім, як рішыв проблемы сільскых людей. В пєсі найдете достаток гумору і музикы, як і выпитой водкы і глубокого значіня. Пєса є приступна молодежи од 16 років.
7-го фебруара 2024
Тяпаковці (Велика сцена, 19.00 год.)
Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідейнов глубков підкреслює потребу ослободити ся од наносів минулости на благо будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!
8-го фебруара 2024
Фараоны (Велика сцена, 19.00 год.)
Фунґованя колхозу, в котрім панують класічны стереотіпы о діліню роботы на хлопску і женьску, нарушыть єдного рана вість о вычеряню позіцій. Там, де стояли хлопи, будуть жены і наопак. Што ся стане, кедь хлопи – функціонарі, нараз будуть женами, котры ся старають о обыстя? Комедія Фараоны приносить гуморну і выдарену моделову сітуацію на тему перевернутя сполоченьскых роль.
14-го фебруара 2024
Головный тарабанщік (Велика сцена, 19.00 год.)
Пєсу Головный тарабанщік Александер Духновіч написав у 1852-ім році, но темы, котры в ній одкрывать, суть веце як актуалны. Тадь припады здобыти функцію ці тітул не найчестнішыма способами видиме і днесь. Любов двох молодых людей все належыть до тых найчістішых чувств. Почливость до родічів є моралным імператівом. А рівноправность каждого чоловіка, каждого народа, доднесь не є вырішеным, закінченым ділом.
16-го фебруара 2024
Чеканя на Ґодота (Велика сцена, 19.00 год., 1-ша премєра)
Тота абсурдна траґікомедія принесла свому авторови, довтогды мало познатому ірландьскому писательови Самуелови Бекеттови світову славу, котра завершыла ся уділіньом Нобеловой премії за літературу у 1969-ім році. О Бекеттови бісідує ся, же хоць публіціту не любив, лем о Хрістови, Наполеонови і Ваґнерови написало ся веце як о нім. Автор і пєса стали понятями, котры знають і тоты, што літературов ці театром ниґда не занимали ся. Чекати на Ґодота – то понятя зрозуміле майже каждому, і значіть безцільне і абсурдне чеканя на когось ці штось, што наконець ниґда не прийде. І то накурто ціла дія пєсы. Самособов, покля не спомянеме унікатне скапчаня ґротесковой клавновской гравости з глубокым філозофічным роздумом о абсурдности нашого світа. Якраз вдяка тому є Чеканя на Ґодота майже все акторьскым концертом зрілых выпробованых акторів із молодым сердцьом.
21-го фебруара 2024
Чеканя на Ґодота (Велика сцена, 19.00 год., 2-га премєра)
22-го фебруара 2024
Жобрацька опера (Велика сцена, 19.00 год.)
Жобрацька опера як комедія анґліцького драматурґа Джона Ґея была написана як пародія на великы оперы знаных театралных сцен, котра здобыла величезный успіх. В нашій інсценації ілуструєме оперету в середовиску злочінців як ундерґравндовый кабарет, де ся Мекіт званый Капітан, вождь банды бандітів, фраїркош, дістане до любовного трикутника.
25-го фебруара 2024
Златый ключік (Велика сцена, 15.00 год.)
Буратіно, головный герой приповідкы Алексія Толстого Златый ключік або Буратіновы авантуры, то жываньска, непослухняна і безконечно зведава, но наперек тому сімпатічна деревяна лялька із довгым носом, котрый як кебы быв на тото, жебы го маїтель пхав там, де не треба. Буратіно має ніс, котрый вынюхать кажду авантуру, небезпеку, но і способ, як із того добрі выйти, і не лем то – поможе му найти то, по чім вшыткы тужыме – златый ключік, котрым дають ся одкрыти двері до щастливого жывота…
28-го фебруара 2024
Детектор лжи (Велика сцена, 19.00 год.)
Повісте собі, же о манжелстві знате вшытко? Досправды то так є? Або… може о манжелстві не знаме абсолутно нич? І манжелство може быти єдна велика незнама… А притім прекрасна комедія! Находиме ся в обывачці єдного класічного панелакового квартелю. Пані Надежда не знать найти одповідь на вопрос: Де мій муж Борис скрыв выплату? І так собі на поміч закличе домів гіпнотізера. Має пояснити справы, котры суть на першый погляд баналны. А пізніше і фаталны. Бо уж по хвілі знайде ся меджі небом і земльов. Ліпше повіджено – посеред таємніць тридцятьрічного манжелского одношіня. Тадь хто бы ся сперав покушіню спознати істинну правду і скрыты світы свого ціложывотного партнера? Нихто. І втогды ся іщі лем почнуть діла! Минулость шокує нашых героїв, метать їх до неочекованых сітуацій. Но публіка ся барз файні бавить! Та ці то в жывоті аж така перемога? Дізнати ся о нашых близкых досправды вшытко? Тверду правду? Як скінчіть тота сеанса несподіванок? Подарить ся загасити тот ґротесковый пожар манжелскых боротьб? Буде годен в многім простодушный гіпнотізер втечі із пазурів манжелского абсурду? Так лож, як і туга розкрыти правду, єдно і друге може быти про нас солодков наркотіков, котра ся за секунду змінить на смертну отрову. Успішній комедії зо сучасности домінують брілантны акторьскы выконаня протаґоністів русиньского театру. Суть поставлены на текстовій і сітуачній перемінливости. На бавліню ся. На дінаміці акторьской кооперації, іскривости словных несподіванок. Значіть! Театралный вечур повный доброй забавы, усміху, котрый вам з часу на час замерзне на роті, сміху і радостного обчутя ся може зачати!
29-го фебруара 2024
Чуєш, мамо… (Велика сцена, 19.00 год., дерньєра)
Твор сербского автора Воїслава Савіча, в котрім автор на взорці єдной родины вказує на взник напруг і траґічных недорозумлінь в односинах меджі найблизшыма. Жебы автор обышов травматізуючі зажыткы із боку публікы, намагать ся формов комедіялности рішыти тоты проблемы.