Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць апріль 2025

3-го апріля 2025

Чеканя на Ґодота (Велика сцена, 19.00 год.)

Тота абсурдна траґікомедія принесла свому авторови, довтогды мало познатому ірландьскому писательови Самуелови Бекеттови світову славу, котра завершыла ся уділіньом Нобеловой премії за літературу у 1969-ім році. О Бекеттови бісідує ся, же хоць публіціту не любив, лем о Хрістови, Наполеонови і Ваґнерови написало ся веце як о нім. Автор і пєса стали понятями, котры знають і тоты, што літературов ці театром ниґда не занимали ся. Чекати на Ґодота – то понятя зрозуміле майже каждому, і значіть безцільне і абсурдне чеканя на когось ці штось, што наконець ниґда не прийде. І то накурто ціла дія пєсы. Самособов, покля не спомянеме унікатне скапчаня ґротесковой клавновской гравости з глубокым філозофічным роздумом о абсурдности нашого світа. Якраз вдяка тому є Чеканя на Ґодота майже все акторьскым концертом зрілых выпробованых акторів із молодым сердцьом.

4-го апріля 2025

О двох ґенералох (Мала сцена, 19.00 год.)

О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаіла Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію меджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привітають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас файна театрална забава.

8-го апріля 2025

Пінязі (Велика сцена, 19.00 год.)

Пєса в цілословацькій премєрі мішать довєдна ниткы судьб окремых постав глядаючіх путь до любви і щастя на шкоду того другого, жебы їх в апокаліптічнім фінале асоціатівно зохабила бісідовати єдну через другу. Бадать нашы добры і злы свойства, скрыты можливости чоловіка, якы сидять десь на дні душы, о котрых ся нам ани не здає, покля нас жывот на неочекованых розпутях не поставить перед неочекованы пробы, потребу вырішовати і діяти. Дінамічно розвиваючі ся образы пєсы перерывають хронолоґію, жебы вольно почали ся вынуряти поетічны і гуморно-морозивы історії особ, котрых сполочнов темов суть пінязі, і посередництвом них хотять прийти на корінь змыслу жывота. Холем собі так думають… Поставы / акторы єдночасно стануть в пєсі грачами і позорователями своїх непохвальных жывотных судьб.

9-го апріля 2025

Любов до ближнього (Велика сцена, 19.00 год.)

Театер Александра Духновіча представлює інсценацію од єдного із найзнамішых російскых драматіків 20-го столітя Леоніда Николаєвіча Андреєва. Тота комедія вказує на абсурдность нашого світа і нонсенс жывота, де трафунковы поставы чекають на смерть нещастливця коло вычапу і страчають чутя і любов до ближнього.

10-го апріля 2025

„Сватання на Гончарівці“ (Велика сцена, 19.00 год., 2-га премєра)

Oдарка цілый час вадить ся із своїм мужом, бо Прокіп пє. Кедь їм запропонують оддати свою дівку Уляну за дурного Стецька, згодны суть, бо тот є холем богатый. Але сердце Уляны вже давно здобыв собі бідный Олексій. Руковины ближать ся, но як ся бісідує, сердцю не розкажеш. Што выдумать залюблена пара, жебы планы родічів не зопсули їх щастя? Пєса україньского прозаіка і драматурґа Григорія Квіткы-Основяненка днесь належыть меджі класіку. На першый погляд легка комедія о любви одкрывать важны вопросы о рівности людей, о родинных односинах але і о значіню простого людьского щастя. (Пєса на україньскім языку.)

11-го апріля 2025

Пісковиско (Мала сцена, 19.00 год.)

Коли доростаме? І што то властно дорослость є? І є властно жадана в добі гіперреаліты, коли уж не мож точно повісти, што є досправдове і што фіктівне? Коли перебераме зодповідность за властны чіны? Докажеме дати явно знати свої чувства? Тужыме іщі по тырвалых односинах? Не сьме і в дорослости все дітми і в дітинстві дорослыма? Суть ВІН і ОНА іщі досправдовы, або то вже лем знакы у віртуалнім світі? Найліпша пєса (гра) 21-го столітя про двох акторів (грачів).

14-го апріля 2025

О шкодливости табаку (Мала сцена, 19.00 год.)

Скапчаня єдноактовкы Чехова з назвов О шкодливости табаку з його ранніма гуморесками подає траґікомічну боязливу сповідь курячого з пасії – Івана Івановіча Нюхина, колись сниючого о великых ділах, а днесь нещастного боягуза, тіпічного хлопа під папучов, сниючого о выслободжіню спід надвлады свойой деспотічной жены, але ку тому може помочі лем чудо.

15-го апріля 2025

Ромул Великый (Велика сцена, 19.00 год.)

Ромул є посліднім цісарьом Римской імперії. Но уж рокы не владне і не выходить із свойой вілы в Кампанії. Знає, же є посліднім цісарьом. Із ним вшытко заникне, бо за граніці імперії вторгли варвары і ідуть на Рим. Приходить змерьк цівілізації і світа, котрый дотеперь быв. Зістало дакілько послідніх днів. Оточіня Ромула з тым фактом боює по свойому, хтось має намагу уратовати ся, хтось їмать паніку, лем цісарь робить ся, як кебы нич не діяло ся, і інтересує ся передовшыткым о свій хов курок. Фрідріх Дірренматт збудовав у своїй пєсі вынятково добрый ґротесковый образ розпадаючой ся сполочности, їй послідніх моментів, котры єй абсолутно демаскують і розкрывають їй досправдову суть, єднако як і тото, на што лем бавиме ся, і хто досправды перед лицьом огрожіня сьме. Ромул Великый є ґротескова пєса. Барз забавна і гуморна, єднако як і твердо морозяча. Но їй гумор є очіщуючій і катарзійный, бо выходить із глубины нашой властной траґедії.

16-го апріля 2025

Вісем жен (Велика сцена, 19.00 год.)

Іщі все платить, же жены менше убивають, но о то веце докажуть до убийства привести? Роберт Томас прославив ся як майстер драматічных переломів: такой як думаме, же уж маєме ключ до вырішіня детектівной історії, тот автор пересвідчіть нас, же ся мылиме, і же убийцьом є хтось цалком іншый. Його пєсу Вісем жен мож спринимати у веце аспектах: як напинаве детектівне оповіданя, і як барз файну мозаіку людьскых характерів, але єднако і як пєсу, в котрій іронія, гумор і ґротесковы сітуації дають зрітельови розмір забавліня.

28-го aпріля 2025

Щастна выгра (Велика сцена, 19.00 год., предпремєра)

Шалена комедія із сучасности о небезпечні силній тузі за ліпшым жывотом. За щастьом і грошами. Нова історія манжельской пары Надежды і Бориса (познатых із комедії Детектор лжи), котры знова пережыють невіроятный вечур у своїм обычайнім панелаковім квартелю. Бо Надежді і Борисови сповнив ся сон: выграли астрономічну фінанчну суму в лотерії. Конечно суть богаты! Конечно перервуть рабскы ланцы, котры звязують їх нудны жывоты. Конечно Всевышній выслухав молитвы Надежды, і послав їм выгру, котру нихто не чекав. Святкованя выгры тырвало цілу ніч. Але рано ся солодкый сон мінить на кошмар. Выгерный тікет пропав. Просто счезнув. Або го якыйсь завистник вкрав?

29-го апріля 2025

Мерькуйте на Флорес (Велика сцена, 19.00 год.)

Як часто ся жена чує быти женов? Од чого залежыть чувство щастной і чарівной левітації? Твор Ніла Саймона занимать ся тыма в сучасности найважнішыма вопросами. Тадь выважене взаємне діяня сил їн і ян у козмосі є резултатом складной роботы над собов, над свойов особностьов, над своїм жывотом. І намагати мають ся так жены, як і хлопи, бо танґо танцюють у парі. Головна геройка знайде ся осамочена із своїм середнім „неліквідным“ віком, і своїма свіжыма болістныма розходами. Здає ся, же жывот ся заставив, і вшыткы выроблены схемы комфортного існованя згоріли в поломінях обставин. Могла бы ся зломити і зненавидіти свою долю. Лемже… судьба дарує жені три шалены приятелькы, і двох горячіх іспаньскых любителів жывота. Як скінчіть тота iнтересна комедія, і ці научіть ся Флорес чути ся щастливым і чарівным квіточком, дізнаме ся по посмотріню пєсы. Тото представліня є скапчаньом прекрасного гумору, невычерьпной мудрости бытя а любви до жывота і до себе.

30-го апріля 2025

Тяпаковці (Велика сцена, 19.00 год.)

Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідейнов глубков підкреслює потребу ослободити ся од наносів минулости на благо будучности, котра ся основать на старых стовпах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!