Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць юн 2017

1-го юна 2017

Тяпаковці (Велика сцена, 9.00 год.)

Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідейовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости на благо будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!

2-го юна 2017

Небійся (Велика сцена, 9.45 год.)

Як то скінчіть, кідь ся народить хлопець, котры не знать, што то бояти ся? Родічі ся боять двараз веце і осивіють на почеканя. Історія небоячого ся героя з меном Небійся повна співанок приносить дакус страшливе, но головно веселе путованя, в котрім ся глядать страх. І як то вже на світі ходить, кідь чоловік глядать єдно, часто найде дашто цалком іншаке, но о то красше. Та подьте помочі Небійсови навчіти ся бояти і посмотрити ся, чо у світі нашов.

7-го юна 2017

Фантазія (Велика сцена, 19.00 год.)

Пруткова Фантазія є легоньков комедійов зо співанками. Публіка ся буде коло позераня на ню файно забавляти. А нелем тото! Козьма Прутков (леґенда, но вєдно з тым выдумка і фікція) – в реалности Алексей Толстой і Алексей Жемчужников, написали „vaudeville“ Фантазія із ясным заміром: пародованьом того жанру высміяти ся туньому смаку втогдышньой сполочности. Криве дзеркало того твору і днешній публіці вказує то, што денно конзумує. Річі і творы, котры єй вже ани не бавлять або бы єй бавити не мали. Бо іде о бесцінну забаву і ґіч. Пєса такы творы нелем зосмішнює, але ся односно них і крітічно вставлять. Кладе вопросы: У якім світі то днесь жыєме? У світі досправдовых вартостей або повсякденной поверьхности? Існує іщі уменя, або лем його карікатура? Обколесує нас ґіч – в чінах і думаню? На чім ся іщі (або вже лем?!) в театрі докажеме забавляти? І о тім є кекешна, делікатно себепародічна, но все іронічна театрална комедія із пера російского класіка.

10-го юна 2017

Адолф Івановіч Добряньскый – Зоря на небі, над головов штранґ (Велика сцена, 19.00 год.)

Фраґменты зо жывота вызначного русиньского будителя. Пєса дотулять ся головно аспектів великодержавной політікы різных европскых прямовань в 19-ім столітю, котры із нашого погляду являють ся як млиньске каміня на роздробліня малых народів і народностей.

14-го юна 2017

Спросины, Медвідь (Мала сцена, 19.00 год.)

Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі.

21-го юна 2017

Бісы (Велика сцена, 19.00 год.)

Бісы суть припадовов штудійов бунту молодых – тайного общества анархістів, котры в малім провінчнім царьскім містечку выкличуть при пробі о сполоченьскый переворот кырвавы непокої. „Позерателі стануть свідками оповіданя того общества і сторгуючой сценічной аналізы доднесь жывых механізмів насилного боя о зміну режіму, котрый родить ся із фрустрації цілой ґенерації. Словакія, як і ціла Европа, в сучасности находить ся в складній сітуації. Різны крізы, потілічна нестабілность, соціална нерівность, неістота – безрадность і страх напомагають тым, котры просаджують просты, но часто дештруктівны рішіня. Достоєвскый в романі Бісы, із котрого выходить драматізація, візіонарьскы пророковав ужасы російскых револуцій і епохы сталінізма. Маєме надію, же його візії ся нас і нашой епохы вже не дотуляють, і же не пророкують і нашу властну близку будучность.

Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшова

3-го юна 2017

Спросины, Медвідь (Културный дім Ціґля, 17.00 год.)

4-го юна 2017

Фараоны (Културный дім Бенядиківці, 14.00 год.)

Фунґованя колхозу, в котрім панують класічны стереотіпы о діліню роботы на хлопску і женьску, нарушыть єдного рана вість і вычеряню позіцій. Там, де стояли хлопы, будуть жены і навспак. Што ся стане, кідь хлопы – функціонарі, нараз будуть женами, котры ся старають о обыстя? Комедія Фараоны приносить гуморну і выдарену моделову сітуацію на тему перевернутя сполоченьскых задач.

9-го юна 2017

Москва – Петушкы (Културный дім Ліптовскый Мікулаш, 17.30 год.)

Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.