9-го септембра 2015
Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)
Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.
16-го септембра 2015
О двох ґенералох (Мала сцена, 19.00 год.)
О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаила Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію міджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привитають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас файна театрална забава.
23-го септембра 2015
Гавай (Велика сцена, 19.00 год.)
Гавай є дебутом молодой пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.
30-го септембра 2015
Кырхень Безсмертный (Велика сцена, 19.00 год.)
Кырхень Безсмертный є пєса Евы Маліті Франьовой, словацькой драматічкы. Є то маґічна і крута траґікомедія із селькоского оточіня, котра давать добру шансу аж в раю. Бо тум на Земли, ся нашыма жывотами пошырює головно зло. Зло, о котрім часто не знаме, бо снує поза хрыбеты і уха тых, котрых хоче обрати. Зло, котре є безсмертне і тяжко го загнати до гробу. В родинній траґедії авторка формує маґічно-реалістічну сновалну метафору якраз на Словеньско, на конець еры соціалізму. Кырхень Безсмертный отець родины, народа, антігерой, інтріґан, любитеь розкошу, метафора абсолутного зла, стоїть од зачатку пєсы над гробом. Але на другый світ пішле найперше вшыткых коло себе. Він сам є невыгубительный. Кырхень Безсмертный має своїх колаборантів, выховать і свого наслідника. З кінцьом соціалізму ся не выгубило плане коріня нашой сполочности і ледво їх выгубиме з приходом іншакой културно-сполоченьской еры. Бо суть закорінены глубоко в народі, на селі, в родинах.
Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшів:
5-го септембра Спросины, Медвідь, Културный дім Вапеник, 18.00 год.
6-го септембра Спросины, Медвідь, Културный дім Малый Липник, 14.30 год.
18-го септембра Спросины, Медвідь, Културный дім Калинів, 18.00 год.
19-го септембра Спросины, Медвідь, Културный дім Ґералтів, 18.00 год.
21-го септембра О двох ґенералох, Рожнява, 19.00 год.
25-го септембра Златый ключік, Гавай, Стропків
26-го септембра Спросины, Медвідь, Културный дім Баєрівці, 18.30 год.
27-го септембра Спросины, Медвідь, Културный дім Олейників, 15.00 год.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА