5-го октобра 2016
Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.)
Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.
14-го октобра 2016
„Фараони“ (1-ша премєра, Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку)
В тіпічнім україньскім колхозі стало ся велике чудо: хлопы, ведучі, зачали сі о собі думати, же суть фараоны, аж нараз… стали ся з них жены. І з їх жен стали ся… хлопы. Но і одвтогды зачала ся досправдова авантура. Пєса „Фараони“ была драматічным дебутом україньского автора Олексія Федотовіча Коломійця. Інсценація є фонтанов гумору, котрый на позадю класічных тем дякуючі характерістічным персонам розбивать стереотіпы о слабых женах і міцных хлопах. Кібы сьме ся мали выразити днешнім языком, автор вже перед веце як пятьдесятьома роками оптімално вырішыв днесь актуалный проблем „джендер“ аґенды.
19-го октобра 2016
„Фараони“ (2-га премєра, Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку)
26-го октобра 2016
Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)
Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.
Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшів
1-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Великый Липник, 14.00 год.)
Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі.
2-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Шарішскый Щавник, 15.00 год.)
4-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Стропків, 19.00 год.)
8-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Руська Поруба, 19.00 год.)
9-го октобра 2016
Гавай (Културный дім Волиця, 16.00 год.)
Гавай є дебутом пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.
16-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Кружльова, 15.00 год.)
18-го октобра 2016
Капітан Кыянка (Културный дім Стара Любовня, 10.00 год.)
Приповідка о справедливім кральови і його трьох дівках. О бідакови дракови, котрый даремно пришов о свої головы. Приповідка зо вшыткым, што ку тому належыть – авантурoв, співанками, великым весільом і щастливым кінцьом, досправды заінтересує дітячу і дорослу публіку.
20-го октобра 2016
Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Културный дім Снина, 18.00 год.)
21-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Суків, 17.00 год.)
23-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Рокытів коло Гуменного, 14.00 год.)
25-го октобра 2016
Москва – Петушкы (Културный дім Спішска Нова Вес, 19.00 год.)
29-го октобра 2016
Медвідь, Спросины (Културный дім Няґів, 16.00 год.)
30-го октобра 2016
Златый ключік (СНМ Мартін, 16.00 год.)
Буратіно, головный герой приповідкы Алексія Толстого Златый ключік або Буратіновы авантуры, то жываньска, непослухняна і неконечно зведава, но напрік тому сімпатічна деревяна лялька із довгым носом, котрый як кібы быв на тото, жебы го маїтель пхав там, де не треба. Буратіно має ніс, котрый вынюхать кажду авантуру, небеспеку, но і способ, як із того добрі выйти, і не лем то – поможе му найти то, по чім вшыткы тужыме – златый ключік, котрым дають ся одкрыти двері до щастливого жывота…
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА