Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць май 2016

4-го мая 2016

Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.)

Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поєма часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.

7-го мая 2016

Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.)

10-го мая 2016

Златый ключік (Велика сцена, 9.30 год.)

Буратіно, головный герой приповідкы Алексія Толстого Златый ключік або Буратіновы авантуры, то жываньска, непослухняна і неконечно зведава, но напрік тому сімпатічна деревяна лялька із довгым носом, котрый як кібы быв на тото, жебы го маїтель пхав там, де не треба. Буратіно має ніс, котрый вынюхать кажду авантуру, небеспеку, но і способ, як із того добрі выйти, і не лем то – поможе му найти то, по чім вшыткы тужыме – златый ключік, котрым дають ся одкрыти двері до щастливого жывота…

11-го мая 2016

Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)

Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.

19-го мая 2016

Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год., предпремєра)

Пєса, котра є засаджена до періоду великой господарьской крізы в тридцятых роках 20-го столітя, приносить нечекано актуалны темы – безробітность, еміґрацію, ці здичаность міджілюдьскых одношінь у сполоченьскім оточіню, котре є збавлене людьскости. Тоту уровень пєсы може видиме іщі актуалніше, як у часі выникнутя твору. Напрік дотуліню ся із грубов реалностьов днешнього світа пєса в собі несе і надію на ліпшый жывот, віру в позітівны вартости чоловіка, і хоче поштовхнути позерателя ку жывотній актівности, жебы поїмав свою судьбу до властных рук. В тім нам пєса так дакус припоминать прославленный драматічный твор Ґорького На дні. Споминана пєса юбілуючого драматіка Петра Ковачіка – у тім році дожывать ся 80-тых народенин, має в Театрі Александра Духновіча в Пряшові вшыткы передположіня, жебы зазвучала у своїх сытых драматічных, як і лірічных, ці медітатівных положінях.

20-го мая 2016

Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год., 1-ша премєра)

24-го мая 2016

Тяпаковці (Велика сцена, 9.30 год.)

Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідеовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости в проспіх будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!

25-го мая 2016

Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год., 2-га премєра)

30-го мая 2016

Фантазія (Велика сцена, 9.30 год.)

Пруткова Фантазія є легоньков комедійов зо співанками. Публіка ся буде коло позераня на ню файно забавляти. А нелем тото! Козьма Прутков (леґенда, но вєдно з тым выдумка і фікція) – в реалности Алексей Толстой і Алексей Жемчужников, написали „vaudeville“ Фантазія із ясным заміром: пародованьом того жанру высміяти ся туньому смаку втогдышньой сполочности. Криве дзеркало того твору і днешній публіці вказує то, што денно конзумує. Річі і творы, котры єй вже ани не бавлять або бы єй бавити не мали. Бо іде о бесцінну забаву і ґіч. Пєса такы творы нелем зосмішнює, але ся односно них і крітічно вставлять. Кладе вопросы: У якім світі то днесь жыєме? У світі досправдовых вартостей або повсякденной поверьхности? Існує іщі уменя, або лем його карікатура? Обколесує нас ґіч – в чінах і думаню? На чім ся іщі (або вже лем?!) в театрі докажеме забавляти? І о тім є кекешна, делікатно себепародічна, но все іронічна театрална комедія із пера російского класіка.

https://vimeo.com/148352655

Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшів

6-го мая 2016

Кідь бы пришов… (Културный дім Свідник, 9.30 год.)

Оповіданя двох жыванів, котры ся по єднім із своїх жываньств скрыють в театрі. Ту їх найде пан Кідь бы і залучіть їх до свойой ціркусовой естрады. Найдуть там Юрко і Настка своє щастя?

8-го мая 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Шеметківці, 16.00 год.)

Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує  через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі.

14-го мая 2016

Тяпаковці (Културный дім Бенядиківці, 17.00 год.)

15-го мая 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Крайне Чорне, 15.00 год.)

22-го мая 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Вышня Полянка)

24-го мая 2016

Фантазія (Културный дім Свідник, 19.00 год.)

27-го мая 2016

О двох ґенералох (Криніця, Польща, 19.30 год.)

О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаила Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію міджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привитають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас файна театрална забава.

29-го мая 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Тополя, 18.00 год.)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА