3-го апріля 2018
Бетярькы (Велика сцена, 10.00 год.)
Пінязі владнуть світу… Здобыти ся дадуть нелем досправдовов роботов, але і участьов в різных конкурзах ці „reality show“. О єднім із такых способів вырішають і дві молоды україньскы дівкы. Тоты реаґують на повідомліня америцькой міліонарькы, котра вырішыла подаровати цілый маєток найсімпатічнішій лесбійскій парі бывшого СССР. Сітуація ся комплікує, кідь Америчанка, походжіньом таксамо Українка, прийде на Україну… Пєса Бетярькы сучасной україньской авторкы Наталії Уваров є повна неочекованых переломів, комічных сітуацій і несподіваного кінця.
4-го апріля 2018
„Кохання у стилі бароко, або любов з неохоти“ (пєса в україньскім языку, Велика сцена, 19.00 год.)
Ці може ґрофскый псярь нараз перемінити ся на свого пана і ґроф на страшка, ґрофка стати служніцьов і локай зневажовати свого пана на його приказ? Може. Кідь то про любов. Не вірите? Потім прийдьте пересвідчіти ся на рождественну приповідку про дорослых. Любов у штілі бароко.
6-го апріля 2018
Медвідь, Спросины (Велика сцена, 19.00 год.)
Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіоналных і аматерьскых театрів на цілім світі.
10-го апріля 2018
Небійся (Велика сцена, 9.30 год.)
Як то скінчіть, кідь ся народить хлопець, котрый не знать, што то бояти ся? Родічі ся боять двараз веце і осивіють на почеканя. Історія небоячого ся героя з меном Небійся повна співанок приносить дакус страшливе, но головно веселе путованя, в котрім ся глядать страх. І як то вже на світі ходить, кідь чоловік глядать єдно, часто найде дашто цалком іншаке, но о то красше. Та подьте помочі Небійсови навчіти ся бояти і посмотрити ся, што у світі нашов.
11-го апріля 2018
Ізба ч. 6 (Велика сцена, 19.00 год.)
Ошарпаный павілон на краю шпыталю десь в російскій ґубернії. Тримають в нім тых, котры в реалнім жывоті не фунґують нормално. Котрых справованя не є полдя норм. Суть мімо нашой реаліты. Як кібы были забытыма ролями з якыхсь стародавных пєс… Не робить ся ту терапія, нихто їх нияк не лічіть. Павілон скоріше припоминать тюрму як санаторію. Веде го лікарь Андрій Єфіміч, резіґнованый, котрый пахтить по свободі, пересвідченый о тім, же вшыткы людьскы страсти суть без значіня в осношіню ку вічности. Єдного дня пустить ся до бісіды із паціентом Іваном Дмитрійовічом Ґромовом. Андрія Єфіміча очарить запаліня, котре іщі є в Ґромовови, присвоїть собі його приготовленость змінити тоты обставины. Оцінить його тугу: просто жыти. В єднім моменті зачне лікарь навщівльовати паціентів частіше. І в санаторії зачне ся бісідовати. О людьскых тугах, о ненаповненых снах і ідеалах, любвах, намірах, жывотных очекованях… О промарненых жывотах. На світло світа выходять скрыты токы людьскых інштіктів. Ізба ч. 6 чутливо і прозірливо дотулять ся вопросів вины і зодповідности, хворомысельности в сполочности, тілесности і метафізікы. Ненаповнительности людьской долі. Пєса дає до взаємного балансу думку і сценічный образ збудованый на богатій фантазії, сценічній поезії, візуалній імаґінації і неочекованости до себе запасованых сітуацій.
18-го апріля 2018
Краль Убу (Велика сцена, 19.00 год.)
Татко Убу є товстый, нечестный, глупый, незрілый, некомпетентный, ненасытный, крутый, боязливый і підлый. Наперек тому, но правдоподобно скоріше як раз зато, тота карікатура высоко поставленого політіка прийде у фіктівнім польксім кральовстві ку властям, накраде, зожере і зничіть, што ся лем дасть. Історія Татка Убу є абсурдно комічна і гуморна, но єдночасно в нас выкликує вопрос: што докаже заставити ненасытну людьску тугу по моци і маєтку? І докаже єй обще штось заставити у аморалных особ без одношіня до такых вартостей, якыма суть правда, право і справедливость? Політічно-воєньска авантура Татка Убу є пародійов рецесістічного французького автора Алфреда Жарі на класічны театралны пєсы. Оріґінално пєса про ляльковый театер, котра вже на кінцю 19-го столітя в Паріжі в театрі Théâtre de l’Œuvre выкликала шкандал, наконець стала ся ключовым текстом про як раз выникаючі умелецькы напрямы, якыма были дадаізм, суреалізм і абсурдный театер. Но сучасна політічна сітуація нелем в Польщі жанрово тот твор посувать скоріше до реалізму аж гіперреалізму.
Выступліня ТАД мімо Пряшова
18-го апріля 2018
Небійся, Културный дім в Меджілабірцях, 10.00 год.
22-го апріля 2018
О двох ґенералох, Културный дім в Якубянах, 15.00 год.
О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаила Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію міджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привитають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас файна театрална забава.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА