10-го януара 2018
„Кохання у стилі бароко, або любов з неохоти“ (пєса в україньскім языку, Велика сцена, 19.00 год.)
Ці може ґрофскый псярь нараз перемінити ся на свого пана і ґроф на страшка, ґрофка стати служніцьов і локай зневажовати свого пана на його приказ? Може. Кідь то про любов. Не вірите? Потім прийдьте пересвідчіти ся на рождественну приповідку про дорослых. Любов у штілі бароко.
13-го януара 2018
Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)
Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забезпечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.
14-го януара 2018
Небійся (Велика сцена, 16.00 год.)
Як то скінчіть, кідь ся народить хлопець, котрый не знать, што то бояти ся? Родічі ся боять двараз веце і осивіють на почеканя. Історія небоячого ся героя з меном Небійся повна співанок приносить дакус страшливе, но головно веселе путованя, в котрім ся глядать страх. І як то вже на світі ходить, кідь чоловік глядать єдно, часто найде дашто цалком іншаке, но о то красше. Та подьте помочі Небійсови навчіти ся бояти і посмотрити ся, што у світі нашов.
17-го януара 2018
Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год.)
Пєса, котра є засаджена до періоду великой господарьской крізы в тридцятых роках 20-го столітя, приносить нечекано актуалны темы – безробітность, еміґрацію, ці здичаность міджілюдьскых одношінь у сполоченьскім оточіню, котре є збавлене людьскости. Тоту уровень пєсы може видиме іщі актуалніше, як у часі выникнутя твору. Напрік дотуліню ся із грубов реалностьов днешнього світа пєса в собі несе і надію на ліпшый жывот, віру в позітівны вартости чоловіка, і хоче поштовхнути позерателя ку жывотній актівности, жебы поїмав свою судьбу до властных рук. В тім нам пєса так дакус припоминать прославленный драматічный твор Ґорького На дні.
24-го януара 2018
Бісы (Велика сцена, 19.00 год.)
Бісы суть припадовов штудійов бунту молодых – тайного общества анархістів, котры в малім провінчнім царьскім містечку выкличуть при пробі о сполоченьскый переворот кырвавы непокої. „Позерателі стануть свідками оповіданя того общества і сторгуючой сценічной аналізы доднесь жывых механізмів насилного боя о зміну режіму, котрый родить ся із фрустрації цілой ґенерації. Словакія, як і ціла Европа, в сучасности находить ся в складній сітуації. Різны крізы, політічна нестабілность, соціална нерівность, неістота – безрадность і страх напомагають тым, котры просаджують просты, но часто дештруктівны рішіня. Достоєвскый в романі Бісы, із котрого выходить драматізація, візіонарьскы пророковав ужасы російскых револуцій і епохы сталінізма. Маєме надію, же його візії ся нас і нашой епохы вже не дотуляють, і же не пророкують і нашу властну близку будучность.
27-го януара 2018
Бетярькы (Велика сцена, 19.00 год.)
Пінязі владнуть світу… Здобыти ся дадуть нелем досправдовов роботов, але і участьов в різных конкурзах ці „reality show“. О єднім із такых способів вырішають і дві молоды україньскы дівкы. Тоты реаґують на повідомліня америцькой міліонарькы, котра вырішыла подаровати цілый маєток найсімпатічнішій лесбійскій парі бывшого СССР. Сітуація ся комплікує, кідь Америчанка, походжіньом таксамо Українка, прийде на Україну… Пєса Бетярькы сучасной україньской авторкы Наталії Уваров є повна неочекованых переломів, комічных сітуацій і несподіваного кінця.
28-го януара 2018
Златый ключік (Велика сцена, 16.00 год.)
Буратіно, головный герой приповідкы Алексія Толстого Златый ключік або Буратіновы авантуры, то жываньска, непослухняна і неконечно зведава, но напрік тому сімпатічна деревяна лялька із довгым носом, котрый як кібы быв на тото, жебы го маїтель пхав там, де не треба. Буратіно має ніс, котрый вынюхать кажду авантуру, небезпеку, но і способ, як із того добрі выйти, і не лем то – поможе му найти то, по чім вшыткы тужыме – златый ключік, котрым дають ся одкрыти двері до щастливого жывота…
31-го януара 2018
Краль Убу (Велика сцена, 19.00 год.)
Татко Убу є товстый, нечестный, глупый, незрілый, некомпетентный, ненасытный, крутый, боязливый і підлый. Напрік тому, но правдоподобно скоріше як раз зато, тота карікатура высоко поставленого політіка прийде у фіктівнім польксім кральовстві ку властям, накраде, зожере і зничіть, што ся лем дасть. Історія Татка Убу є абсурдно комічна і гуморна, но єдночасно в нас выкликує вопрос: што докаже заставити ненасытну людьску тугу по моци і маєтку? І докаже єй обще штось заставити у аморалных особ без одношіня до такых вартостей, якыма суть правда, право і справедливость? Політічно-воєньска авантура Татка Убу є пародійов рецесістічного французького автора Алфреда Жарі на класічны театралны пєсы. Оріґінално пєса про ляльковый театер, котра вже на кінцю 19-го столітя в Паріжі в театрі Théâtre de l’Œuvre выкликала шкандал, наконець стала ся ключовым текстом про як раз выникаючі умелецькы напрямы, якыма были дадаізм, суреалізм і абсурдный театер. Но сучасна політічна сітуація нелем в Польщі жанрово тот твор посувать скоріше до реалізму аж гіперреалізму.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА