04.02.2015
Не чуджолож (Велика сцена, 19.00 год.)
Драматізації Толстого прославленых новел перепоєных до єдного оповіданя зо сполочным меновательом, котрым є манжелство. Не чуджолож є драматізаційов новел Родинне щастя, Діявол і Кройтцерова соната. Євґеній ся по смерти вітця вертать із Москвы на село, жебы ся постарав о банкротуючу цукрьоварню і свої сестры. Моралка на селі є інша од моралкы в місті і любовне одношіня не годно утримати в утаєности. Його сестры Катя і Маша будуть тихо бойовати о жениха, котрый є од сімнацятьрічной Машы о двадцять років старшый. По весілю приходять діти, провінчна отупность, туга по Москві і скусительтво, котры розбивають солодке родинне щастя. Толстого святы, повны ідеалів, увязнены во фабриці ілузій, крегкых снів із цукрю і богатой фантазії, боюють проти діяволови в собі, жебы зістали перед остатніма непосквернены.
11.02.2015
Чуєш мамо (Велика сцена, 19.00 год.)
Твор молодого сербского автора Воїслава Савіча, в котрім автор на взорці єдной родины вказує на взник напятя і траґічных недорозумлінь в одношіню міджі найблизшыма. Жебы автор обышов травматізуючі досьвіды з боку публікы, намагать ся формов комедіялности рішыти тоты проблемы.
18.02.2015
Кырхень Безсметный (Велика сцена, 19.00 год.)
Кырхень Безсмертный є пєса Евы Маліті Франьовой, словацькой драматічкы. Є то маґічна і крута траґікомедія із селькоского оточіня, котра давать добру шансу аж в раю. Бо тум на Земли, ся нашыма жывотами пошырює головно зло. Зло, о котрім часто не знаме, бо снує поза хрыбеты і уха тых, котрых хоче обрати. Зло, котре є безсмертне і тяжко го загнати до гробу. В родинній траґедії авторка формує маґічно-реалістічну сновалну метафору якраз на Словеньско, на конець еры соціалізму. Кырхень Безсмертный отець родины, народа, антігерой, інтріґан, любитеь розкошу, метафора абсолутного зла, стоїть од зачатку пєсы над гробом. Але на другый світ пішле найперше вшыткых коло себе. Він сам є невыгубительный. Кырхень Безсмертный має своїх колаборантів, выховать і свого наслідника. З кінцьом соціалізму ся не выгубило плане коріня нашой сполочности і ледво їх выгубиме з приходом іншакой културно-сполоченьской еры. Бо суть закорінены глубоко в народі, на селі, в родинах.
25.02.2015
О двох ґенералох (Мала сцена сцена, 19.00 год.)
О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаила Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію міджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привитають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас выборна театрална забава.
Проґрам буде доповненый о выступліня театру в іншых селах і містах.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА