Проґрам Театру Александра Духновіча на місяць децембер

3. 12. 2014

Васса (Велика сцена, 19.00 год.)

Унікатностьов пєсы Максіма Ґорького є силне росповіданя о жені і родині, котру ся она усилує выратовати. Тота форма гры Максіма Горького є з року 1910 із підтітулом Матірь. Пізніше Горькій на просьбу Сталіна написав другу верзію гры Васса Железновова із року 1935, яка є уж позначена потребами соціалістічного реалізму і комуністічной пропаґанды. Є то гра о родині, котра страдать од паралізы роскладаня. Запричінює то мамон і наганяня ся за маєтком. Тота перша верзія ся не могла ани грати. В колишнім Чеськословеньску єй дотеперь нихто не грав. Аж теперь в Пряшові. А в чудеснім герецькім выконаню.

4. 12. 2014

Літній день (Велика сцена, 9.45 год.)

Лінтій день – то пєса польского автора Славоміра Мрожека. Двоми хлопы ся стрітнуть в дожываючім приморьскім місці по сезоні. Обидвоми суть приготовлены скінчіти зо своїм жывотом. Єдному з них ся в жывоті абсолутно не веде добрі. Другый ся на то, жебы быв успішный, не мустить абсолутно намагати. Їх сполочну дяку скінчіти зо жывотом але перерве приход незнамой дамы. Хто з них є досправды тым нещастливішым? І кому ся подарить здобыти прекрасну даму?

5. 12. 2014

Золотый ключік (Велика сцена, 10.00 год.)

Приповідкове представліня зо співанками про діти на мотівы приповідкы о Буратінови.

12. 12. 2014

Америка – 1. премєра (Велика сцена, 19.00 год.)

Преславленый роман Франца Кафкы є оповіданьом о шістьнадцятьрічнім Карлови Россманови, котрого родичі пішлють на шыфі до Америкы, бо в Европі мав одношіня зо старшов служков. Молодый, нескушеный і наівный Карел по тім, што выступить зо шыфы в Америці, в Ню Йорку прожывать взоступы і паданя, дякуючі своїй довірчівости ід людям. Ставать ся частьов світа з абсурдныма і присныма правилами, котры мусить акцептовати, жебы в сістемі нового світа, в котрім діє сам за себе, пережыв.

17. 12. 2014

Америка – 2. премєра (Велика сцена, 19.00 год.)

19. 12. 2014

Тяпаковці (Велика сцена, 10.00 год.)

Дія славной драматізації прозаїчной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой-Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку хоцьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але із ідеовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости про благо будучности, котра ся основать на старых пілірах, не сміє їх але зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!