Проблем з ідентіфікаційов

На выставці Адалберта Ерделія, котра є моментално в Пряшові, єм быв уж двараз. Окрім того, же ня заінтересовала його творчость, заінтересовало ня іщі штось інше, о чім єм мав потребу побісідовати з персоналом Шарішской ґалерії. Нажаль, спокійность вызерать іншак, як тото, з чім єм одходив по другій навщіві з ґалерії я.

Окрім образів суть на стінах ґалерії інформачны панелы, котры описують історічны факты зо жывота Ерделія. Но, кідь є вшытко, што там можеме найти, історічным фактом. Ґалерія ся потребовала выразити і ку тому, як то властно з Ерделійом є односно його походжіня, а там веце як фактами, помогла собі історічныма маніпулаціями. На панелі, котрый пише о народности Ерделія, суть лем якысь в молзі закрыты пусты слова о тім, же як є то з народностьов Ерделія є тяжко повісти, бо ку тому вызначному представительови Підкарпатьской школы мальованя голосять ся і Русины, і Мадярі і Українці…

Не дало мі і так єм ся позвідав робітничкы музею, о што з тым панелом властно іде. Самособов повторяла мі лем то, што ся може чоловік дочітати і на інформачных панелах. Же ся народив в русиньскім селі, же ся народив як Іван Гриць, но і же його отець, пересвідченый мадярон, дав переписати цілій родині мена, но і же по войні была сітуація така, же были лем Українці і тоты го самособов зачали брати за свого умелця і так далше. Вшыткы стары факты, но котры на реалности нич не мінять. Опросив єм ся іщі раз, чом є проблем дефіновати його народность, кідь сама говорить, же ся народив як Іван Гриць, же ся народив в русиньскім селі на Підкарпатю. Дістало ся мі одповіді, же ґалерія тото не рішать, лем інформує, же ся ку ньому голосить веце народностей.

Кібы то ґалерія не рішала, ани я бы єм не мав потребу то рішыти. Кібы не писала нич о його народности, было бы то може чудне, але брав бы єм то без коментаря. Но то, же інформачны панелы пишуть одкыль быв, як пришов ку мадярьскому мену, і же тяжко повісти властно, кым быв, бо ся ку ньому голосять і такы і такы, і сам в тім може не мав ясно, то вшытко не говорить о тім, же ґалерія тот вопрос не рішать, а навспак, же го рішать.

Покля Геннадій Москаль на одкрытю намістя, котре теперь несе мено Енді Варгола, говорить єдну велику копу блудів, циґанить о тім, же быв „америцькый умелець україньского походжіня,“ же быв „Русин-Українець,“ бо походив із „лемківского села Микова“ (з трьох высловів єден із половины правдивый, кідьже быв америцькым умелцьом), то чоловіка мерзить, но на то сьме предці на Україні звыкнены. Вопросом лем є, нашто давають честь чоловіку поменованьом по нім намістя, кідь ани не акцептують його досправдове походжіня і выдумують о нім новы народны україньскы „казки“.

Но покля іщі і в році 2017 на Словакії, де суть Русины вызнаным народом, професіоналны інштітуції ідуть оперовати тым, же знате, голосять ся ку ньому і Українці, і так не можеме написати, же быв Русин, і навеце то арґументують тым, же знате, як то было по войні, та є то важніше і смутніше.

Є інтересне, же покля ся будеме бавити о будьякім умелцьови, котрый мав будьяке походжіня, од Словаків аж по Ескімаків, не буде проблем дочітати ся наприклад і в рамках выставкы о його походжіню. Проблем є дізнати ся лем о походжіню вызначной особности русиньского походжіня. Втогды нераз нелем на Україні, а і в державах, котры Русинів вызнавають, різным способом „формує ся правда“ з тым, же кідь собі го хочете мати за Русина, можете, але не берьте іншым право мати го за свого.

Проблем ідентіфікації Русинів тырвать доднесь. Доколи з тым прімітівізмом будеме мусити вести боротьбу, зіставать і 28 років по роспаді комуністічного режіму, вопросом.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Жрідло фотоґрафії: pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА