Премєру буде мати філм о Ґойдічови

Тот рік выникнув на Словакії новый документарный філм під назвов Ґойдіч – любов на першім місці (Gojdič – láska nadovšetko), котрый буде мати премєру 3-го новембра 2016-го року в пряшівскім Парку културы і оддыху – в будові Чорного орла о 17.00 год.

Філм, котрый мать і граны части, быв попдореный фінанчнов дотаційов із грошей про русиньску народностну меншыну в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016. Як пише Фундація Александра Екерта (Nadácia Alexandra Eckerdta), котра проєкт подавала, заміром філму є представити вызначну особность найновшой історії Словакії, церьковного функціонаря Павла Петра Ґойдіча, Католицьков церьквов у 2001-ім році во Ватікані выголошеного за блаженого священомученика, котрый ся одкрыто голосив ку своїй меншыновій ідентічности – ку Русинам, і котрый свойов діялностьов в періоді твердых протижыдівскых кроків давав актівно вклад односно ратованя людьскых жывотів.

Філм не має амбіцію детайлно вытолковати цілый жывот Ґойдіча, скоріше ся хоче заміряти на пластічне выкресліня його любячого сердця, його покоры і мудрости. Філмом ся як нитка буде тягнути любов, а то і в контексті його єпіскопского гесла: „Богъ любовъ, любимъ єго“. Тоты слова, за думками авторів, го досправды харектерізують. „Жыв нима, терпів і умер за тыма словами,“ пишуть творцьове документарного філму. Люди го вже почас його жывота называли єпіскопом золотого сердця.

Філм Ґойдіч – любов на першім місці хоче публіці приближыти блаженого пряшівского ґрекокатолицького єпіскопа Павла Петра Ґойдіча, ЧСВВ, першого новодобого святого, котрый походив із теріторії днешньой Словакії і умер як мученик комуністічного режіму. Притім выходить із двох творчіх планів.

Першым є вказаня на основны сітуації зо жывота Ґойдіча, котры суть у філмі приближены формов штілізованых, граных сцен. В тых сітуаціях творцьове хотіли захопити вывой особности од аскетічного монаха, через єпіскопа, котрый розуміє людям і смілого бойовника проти несправедливости, аж по треплячого арештанта, котрый зіставать внутрі себе незломленым. Суть то сітуації, котры вставляють вопрос, де має жрідло смілость чоловіка справовати ся як раз так, значіть в згоді зо свойов найвнутрішньов совістьов. Ку такым образкам зо жывота єпіскопа належыть і його, може ся видіти, абсурдный прояв любви ку дозорцьови в комуністічнім арешті, котрому ся оправдав зато, же небіровав зробити таку кількость абсурдных  цвікік, кілько му приказав.

Другым планом філму суть історічны матеріалы, фотоґрафічный і філмовый архівы, добовы документы тых, котры на Ґойдіча памятають із властного жывота. Так само філм обсягує розговоры з історіками, котры історічны факты переношають до далшых повязань і пояснюють їх смысел про сучасноть.

„На жывот єпіскопа Ґойдіча смотриме як на метафору чістой любви. Не іде нам о ідеалізованя особы, а о баданя прінціпів, котрыма ся рядив і котры так міцно діяли на його оточіня. Много людей го называло ангелом. Його особна храбрость контрастує з його крегков фізічнов фіґуров. Жыв у драматічнім часі, повнім гранічных сітуацій, в окрайовім гранічнім реґіоні Европы, де ся стрічать Выход зо Западом. Як раз в такых сітуаціях провірить ся характер і ідентічность. Не лем чоловіка як індівідуалности, а і характер теріторій і народів. І то є актуалне. Хочеме, жебы тот філм быв нашым вкладом до сучасных роздумів о духовных корінях европской цівілізації і о нашій способности помагати тым, котры то потребують, што є у світлі сучасных подій вынятково актуалным,“ пишуть о філмі творцьове.

Філм хотять творцьове промітати і на школах, жебы дати молодым людям приклад героічного жывота, котрый мав любов ку ближному все на першім місці.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА