Председа ПСК нагородив Моніку Кандрачову

У віторок 20-го децембра в Театрі Йонаша Заборьского в Пряшові проходило святочне передаваня Нагород Пряшівского самосправного краю і Нагород председы Пряшівского самосправного краю. Оцінена была і Моніка Кандрачова, русиньска співачка народныых співанок, котра пропаґує окрім русиньского і шарішскый, спішскый ці земпліньскый фолклор.

Нагороды ПСК

Лавреатами Нагороды Пряшівского самосправного краю того року стали ся оліміопніци з Ріо де Жанеро Ладіслав і Петер Шкантаровы і паралімпіонік Самуел Андрейчік. Нагороду здобыла і Ґрекокатолицька харіта в Пряшові за повзбуджованя віры, довгорічну анґажовану поміч людям в біді із нагоды 25-го юбілею їй заснованя.

Оціньовав і жупан

Председа Пряшівского самосправного краю Петер Худік того року свойов нагородов оцінив бывшого ректора Пряшівской універзіты і теперішнього декана Рене Матловіча, пряшівску компанію 4 SPORT і русиньску народну співачку Моніку Кандрачову.

Выняткове оцініня пряшівскый жупан уділив Волоґодьскій области. Тот загранічный партнерскый реґіон із Російской федерації здобыв нагороду за довгодобы приятельскы односины і співпрацу при розвитку реґіонів і містных самосправовань.

Моніка Кандрачова

Русиньска народна співачка Моніка Кандрачова ся народила 26-го януара 1956-го року в селі Дячів, окрес Сабінів в родинів Яна і Марії Канющаковых. Мама была з дому Штельбаска, так ся называло і русиньске село Штельбах, днесь Тихый Потік, зато предків мож глядати і там. Їй уйко Канющак по войні довгы рокы учітельовав в русиньскім селі Нижні Репашы.

Зо співом зачала уж на основній школі. Перше оцініня здобыла як дванадцятьрічна на цілословацькім конкурзі в Пряшові. Штудовала на еконімічній школі в Сабінові. В тім часі брала участь на цілодржаавнім конкурзы Мелодії приятельства і репрезентовала реґіоналный фолклор в Петербурзі і в Москві. Увагу на ню звернув редактор братіславского штудія Словацького радіа Ондрей Демо, знамый фолклоріста, і запросив єй на награваня до Братіславы. Так зачала довгодоба і успішна співпраца з державным радіом. Записы Кандрачовой были выбраты і до міджінародной конкурзной переглядкы радіовых записів Prix musique folklorique de Radio Bratislava в катеґорії автентічного фолклору.

Іщі за штудентьскых часів брала много раз участь і на Маковіцькій струні, што была в тім часі єдина конкурзна переглядка русиньской і україньской співанкы в Чехословакії. Но у своїй карьєрі выступала на многых фестівалах дома і за граніцями, ці на властных концертах. Моніку Кандрачову мож знати із мнногых телевізных проґрамів, а головно з многых албумів, котры выдала, і на котрых співать фолклор, но і паралітурґічны співанкы.

Найзнамішы авдіоказеты і ЦД албумы вышли під назвами: Dze ši, sosničko, rosla (1991); O, Marije, Maty Boža (1993); Narodil sa Kristus v Betlehéme (1993), V Nazareti zacvila lelija (1994); Christos voskrese (1994); Na Ľevockej hure dzvon še oziva (1995); V Betlehéme novina (1995); Christos prostredi nas (1996);  A čija to chyža (2004); Sinu muj, sinu muj (2005); Oj zabava (2009); Najkrajšie koledy (2010); Spievajme Mаrii (2011); Anjelským pozdravením (2011), Spev je môj život (2012); Moje naj (2013).

Окрім того співпрацовала наприклад і на авдіозапсах зо Словацькым народным умелецькым колектівом (Slovenský ludový umelecký koletív) ітд.

На своїй пути зо співанков познакомила ся із Міланом Кандрачом, молодым учітельом, співаком, музикантом і великым фолклорістом, котрый єй пізніше як їй муж допроводив на акордеоні. З ним має і двох сынів – Ондрія, так само знамого фолклорісту, котрый має днесь властну народну музику Кандрачовці а робив і в русиньскім высыланю Радіа Патрія і молодшого Мілана, котрый науково присвячать ся візантійскій літурґічній музиці.

Оцінены уж были і іншы Русины

Нагороды Пряшівского самосправного краю і председы Пряшівского самосправного краю ся уділюють од року 2004. За тот час было уж оціненых і дакілько Русинів. Русиньскыма лавреатами были Його блаженость Николай, православный архієпіскоп, співачкы Марія Мачошкова і Анна Сервіцька, малярі Юрій Кресила і Андрій Смолак і доктор ортопед Ян Кльоць.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА