4-го фебруара минать 80 років од часу, коли народив ся єден із найвызначнішых русиньскых малярів другой половины 20-го столітя на Словакії – Михал Чабалa. Свій творчій жывот пережыв у Пряшові.
Академічный малярь Михал Чабала народив ся 4-го фебруара 1941-го року в русиньскім селі Нижні Чабины (днесь село споєне з Вышніма Чабинами як Чабины) недалеко Меджілаборець. Як 17-річный зачав штудовати в Бырні ужыткову мальбу в архітектурі. У 1962-ім році школу закінчів і короткый час робив пропаґачного вытварника в Музею україньской културы у Свіднику.
Од 1963-го року штудовав мальбу на Высокій школі вытварных умень в Братіславі у професорів Миллого (далшый вызначный русиньскый вытварник), Мудроха і Матєйкы. Тото штудіюм закінчів у 1969-ім році.
По куртій карьєрі высокошкольского педаґоґа у 1972-ім році выбрав собі жывот слободного умелця. За словами вытварной крітічкы, бывшой директоркы Шарішской ґалерії і знателькы творчости Михала Чабалы, Марты Гребічковой, він пунктуално наповньовав тото, чому ся бісідує слободный умелець. „Выв то послідній богем пряшівской вытварной сцены,“ повіла о нім Гребічкова.
„Зачаток творчости характерізують фіґуралны мотівы із оточіня балету і театру, пізніше вызначнов малярьовов доменов стала країна. На образах захопльовав шарішску країну, де ся проявльовала намага зобразити цілу шырку настроїнь, атмосферу, їй переміны і дінаміку. Ставебным елементом його діл стали шырокы тягы пензлика і увольненый рукопис із могловитым діапазоном землистых тонів. Країну, портреты, закутины, містьскы країны і іншы мотівы мальовав сердцьом,“ написала о нім Анета Гафінцова.
Михал Чабала быв од 1974-го року членом Союзу словацькых вытварных умелців. Його творчость была презентована на 60-ох колектівных і 6-ох персоналных выставках. Остатня його колектівна выставка была в Шарішскій ґалерії в Пряшові, і остатня персонална одбыла ся з нагоды його 60-ых народенин в Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях.
Михал Чабала быв у контакті і з людми з русиньского руху. Видіти го мож было в Пряшові з Васильом Туроком ці Федором Віцом. Вмер 3-го авґуста 2002-го року в Пряшові.
Жрідло фотоґрафій: архів, еntik.sk, dielo.eu
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА