Права не суть рецепты

Не так давно быв выданый по анґліцькы написаный документ під назвов Україна по році 2019: В чім бы мали западны демокрації асістовати. Документ выдав пражскый тінк-танк Европскы вартости і авторков є Любов Цибульска, голова україньской аналітічной ґрупы Крізовый медіа-центер.

Документ, котрый має 22 сторінок, занимать ся різныма темами, од реінтеґрації Крыму і далшых окупованых областей аж по історічну память. З многыма справами мож быти согласным, з многыма абсолутно. Правдиво вказує, же неонацістічны або неофашістічны силы в парламенті не сидять, не мають таку підпору, но на другім боці ся офіціалны власти нияк шпеціално од тых сил не діштанцують. Спомяньме собі на різных екстремістів, котры докінця были схоснованы в боях ATO. Не спомяне уж тото, же і політічный мейнстрім прославлять войновых злочінців тіпу Бандера або Шухевіч.

Інтереснов є часть, котра має назву Розвиток сполочности на гражданьскім прінціпі намісто етнічного.

Авторка правилно звертать увагу на то, же Україна – то не суть лем Українці, а і іншы народности. Вказує і на то, же ці то было у 2004-ім році, або в році 2014, люди ся соєдинили на основі сполочных вартостей і ідеалів, а не на основі языка, віры або приналежности до даякой конкретной народности. Цибульска по взорі западных демокрацій пише о тім, же Україна бы мала будовати на гражданьскім прінціпі: вшыткы сьме жытелі Україны, маєме єднакы права і обовязкы і моя народность не може быти про мене проблем. Єдночасно признавать і то, же єднов з найвекшых хыб, котру Україна за час свойой незалежности зробила, было, же влада не співпрацовала з народностныма меншынами, котры в державі має.

Одкрыто ся дочітаме, же найтіпічнішым прикладом суть крымскы Татары, о котрых інтеґрацію до сполочности новой українськой державы, в котрій ся знайшли, быв мінімалный інтерес. Цибульска пише, же на Україні бы мав проходити безперерывный діалоґ і мало бы ся співпрацовати, цітую, „з крымскыма Татарами, Мадярями, Жыдами, Русинами ітд.“ Аж до того моменту не є што крітіковати. Тото „ліпше“ прийде аж теперь.

Такый діалоґ бы подля Цибульской поміг хоронити меншыновы комуніты перед „неприятельсков пропаґандов“, підпорьовав бы културну выміну і была бы то превенція перед неспокійностьов тых комуніт. Посмотьме, што є на першім місці. Неприятельска пропаґанда. Значіть, комуніты, котры суть неспокійны, котры жадають свої права, то є вшытко робота неприятельской пропаґанды? Но, кедь є то на першім місці, потім в очах Цибульской якбач гей. Но робить хыбу, кедь собі то думать. Знова раз хтось не знав перекрочіти україньскый аспект, і кедь може думав добрі.

Друге місце, котре не знам ці на плач або на сміх, то суть рішіня того проблему. За думками Цибульской бы собі наприклад Міністерство културы мало взяти тоту аґенду під себе і окрім конференцій бы мало робити філмы о меншынах або серію забавных телевізных проґрамів о кулінарьстві меншын.

То досправды пражскый тінк-танк выпустить документ, котрого рецептом на проблемы народностных меншын на Україні є вказованя рецептів із жыдівской кухні. В часі, коли ся ничіть меншынове школство вдяка приятому закону, коли ся радікално обмеджує хоснованя меншыновых языків вдяка приятому закону, коли ся в меншынах глядають внутрішні неприятелі державы?

Ніт, рішіня не найдеме в кухні, будьяка бы то народностна меншына не была. Рішіня мусить быти політічне – мусить ся мінити леґіслатіва, мусить ся то робити в парламенті, не в телевізії. Неспокійность меншын, о котрій Цибульска пише, не вырішыме так, же тым людям запхаме рот з мадярьскым ґуляшом, котрый собі навариме в телевізнім серіалі. А кедь уж авторка документу пише о Русинах, чом не спомяне то, яка є реална сітуація, же Русины нелем же не были інтересом про Київ, але же они про Київ ани не існують, же доднесь не мають свої основны права?

Покля має в чімсь асістовати западна демокрація Україні, то насамперед у вопросах практікованя прав народностных меншын. Тоты справы, тоту сітуацію треба ясно поменовати і встановити конкретны крокы, котрыма Україну треба обовязати. В іншім припаді бы інтеґрачна путь мала быти про Київ заперта.

Народностны права, то не суть рецепты од бабы, то не є ани пропаґанда неприятеля. Є то штось абсолутно природне про державу, котра ся хоче называти демократічнов і єдинов путьов у тій справі є дотримованя меджінародных договорів, приятя і практікованя односной леґіслатівы. Документ Цибульской є в тій области лем робліня молгы. А може то пара, што іде з кайстролика, в котрім авторка робить зясь лем якусь україньску замішку.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА