Прапремєра «На Чужыні»: важна дата в календари лемківского возроджыня

Початком серпня/авґуста споминаме на важну подію, яка вписує ся в інтенсивніст лемківского возроджыня початку 90. років ХХ ст., предовшыткым серед Лемків розшмареных по чужыні – Нижнім Шлеску.

Отже, 2. серпня/авґуста 1992 р. в Ліґници одбыла ся прапремєра драмы Андрия Копчы пн. «На Чужыні», яка была продолжыньом першой і славетной драмы «Одтяты коріня».

Спектаклі, якы рыхтувал товдышній народный Театр Стоваришыня Лемків, одограли значучу ролю в першых роках незалежного русиньского руху в Польщы по 1989 р. Треба памятати, што Лемковина серед вшыткых карпатскых реґіонів была такой перша в одроджуваню – спомнути належыт уж хоц бы на рік 1983, коли в Чарній коло Устя Руского загоріла І Лемківска Ватра.

Розвинены крыла

«На Чужыні» то драма в двох актах. Была написана Андрийом Копчом в 1990-1991 рр. Як раз прапремєра пєсы была 2. серпня/авґуста 1992 р. в ліґницкым Клюбі Atrium. Другій спектакль был одограный такой пару дни пізнійше – 8. серпня/авґуста 1992 р. вчас ХІІ Лемківской Ватры на Чужыні в Михалові.

Режысерию і сценоґрафію до той і інчых своіх пєс зробил Андрий Копча. В драмі «На Чужыні» ролі одограли: Ольга Перегрим (Мати), Лука Возняк (Штефан), Яніна Косовска (Анна), Петро Косовскій (Ваньо), Лідия Дзядик (Олена), Штефан Косовскій (Петро), Ольга Козяр (Параска), Мирко Дзямба (Юрко), Ваньо Прибыло (Павльо), Тимко Косовскій (Михал), Ваньо Дзядик (Вархоляк), Ваньо Косовскій (Старый Быбель), Димитрий Русинко (Лозіцкій), Ваньо Ковальчык (Поручник УБ) і Андрий Копча (Злий).

Пєса была продолжыньом славетной драмы пн. «Одтяты коріня». В моменті коли была писана друга част, то і єй автор Андрий Копча, і акторы Театру, діючого при новооснованій орґанізациі Стоваришыня Лемків, гейбы розвинули уж крыла. Успіх, з якым принята была діяльніст лемківского театру, одзеркалял радіст голодного культуры народу вчас VII Лемківской Ватры в Ботрным.

Театр Стоваришыня Лемків

Єдным з імпульсів до основаня першой повыселенчой орґанізациі в Польщы был як раз народный театр. То  пробы, якы в ноным часі скликувал Копча цілю выставити свою першу лемківску пєсу «Одтяты коріня», были тым простором, де акторы-аматоры вєдно з дальшыма патріотично захопленыма активістами заняли ся основаньом соспільной орґанізациі.

Перша з драм – «Одтяты коріня» – была том пєсом, котра покріпила надіі люди. Драма зачала быти писана в половині 1987 р., а завершена 1. листопада/новембра 1988 р. Копча фраґменты чытал заінтересуваным уж 10. грудня/децембра 1988 р. на стрічы присвяченій культурі, зорґанізуваній через Димитрия Русинку в Ліґници. Прапремєра была 15. липця/юлия 1989 р. на сцені Воєвідского Культурного Дому в Ліґници.

Кульмінация пришла внет, бо найбільшый і славетный спектакль одбыл ся 22. липця/юлия 1989 р. вчас VII Лемківской Ватры в Бортным (остатньой не лем за місцьом єй розпаліня) вчас тзв. Дня Стоваришыня Лемків. «Одтяты коріня» взріло пару тисячы люди.

Так тот ден споминат Андрий Копча: «[…] В каждым припаді то было не до описаня пережытя. Памятам, што коли скінчыла ся пєса, то підышол до сцены Петро Мурянка і клякнул перед нами. Уж товды то был великій авторитет для вшыткых. Фактичні, то было для люди штоси неоцінене. Штоси в роді katharsis. Того не было николи. Мала быти преця іщы забава, але нихто уж о забаві ани не думал. Люде помаленькы ся порозходили і так ся скінчыл Ден Стоваришыня Лемків в Бортным».

Театр Стоваришыня Лемків окрем «Одтятых корени» і «На Чужыні» выставил іщы «Остатню годину», «Вертеп в Карпатах» Івана Русенка та пєсу «Малювати, малювати» посвячену Никыфорови Креницкому, а його члены брали участ в награнях фабулярного фільму «Акция Вісла» – ч. І і ІІ.