На найвекшім путницькім місці ґрекокатоликів на Словакії – в Лютині, почас вікенду 17-го і 18-го авґуста 2024-го року зышло ся понад десять тісяч віруючіх на архієпархіалнім одпусті з нагоды праздника Успенія Пресвятой Богородіці.
Інформовав о тім говорця Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії Михал Павлишиновіч.
Проґрам одпусту паралелно проходив у лютиньскій базиліці в селі і на Маріяньскій горі над селом од суботы пополідне. Тот рік в неділю рано о пів восьмой в Базиліці Успенія Пресвятой Богородіці была одслужена і церьковнославяньска літурґія з русиньскыма чітанями і проповідьов.
Головна торжественна архієрейска літурґія была в неділю о десятій на Маріяньскій горі в церьковнославяньскім языку. Тоту одправляв Высокопреосвященый владыка Йона Максим, пряшівскый архієпіскоп і митрополіта. Вєдно з ним служыли і архієпіскоп Кіріл Василь – кошыцькый єпарха, владыка Мілан Лах – братіславскый помічный єпіскоп, і емерітный архієпіскоп кір Йоан Бабяк, як і дакілько десяток священик а двоми діаконы.
Торжественну літурґію одспівав Катедралный хор святых Кіріла і Мефтодія з Кошыць, і почас причастя збогатила одпуст своїм співом співачка народных і реліґійных співанок Моніка Кандрачова.
Путницька традіція в Лютині почала в половині 19-го столітя. На праздник Преображенія Господа за юліаньскым календарьом – 19-го авґуста 1851-го року, містній жытельці Зузані Фекете зъявив ся святый Николай.
По зъявлінях, котры ся повторяли, віруючі на горі над селом поставили крест. Як доказ зъявлінь святый Николай подаровав Зузані ікону Богородіці, котру мала передати священикови як дар до будучого храму.
Папа римскый Пій IX. выдав 24-го мая 1855-го року декрет о можливости прияти одпусткы в Лютині. У 1988-ім році, іщі почас комуністічного режіму, быв храм в Лютині Папом римскым Йоаном Павлом ІІ. выголошеный за Базиліку мінор. У 2010-ім році дістала Базиліка Успенія Пресвятой Богородіці окремый духовный звяз із Базиліков Santa Maria Maggiore в Римі з прівілеґійов повноміцьных одпустків.
Фото: Михал Петриляк.