Польскый міністер пришов до Міджілаборець. Підпорує обновліня штрекы

Історічнов означів пряшівскый жупан Петер Худік навщіву польской делеґації в Міджілабірцях, котра проходила у віторок 24-го мая 2016-го року. Польскы представителі державной і містной справы пришли під веджіньом міністра транспорту Польщі Анджея Адамчіка на шпеціалнім влаку, жебы демонштровати великый інтерес о обновліня желізнічного споїня міджі державами через Лупківскый тунел. Інформовала о тім словацька державна пресова аґентура TASR.

Подля представ польской делеґації бы мав влак ходити через вакації почас вікендів вже тото літо. Влак із польского Ряшова через Санок до Меджілаборець бы мав потім продовжати драгу до Кошыць, і в пізнішій етапі аж до Мішковця в Мадярьску.

Петер Худік, председа Пряшівского самосправного краю не хоче быти аж такым оптімістом. Хоче вєдно із польскым колеґом, маршалком Підкарпатьского воєдовдства Владиславом Ортылом, котрый быв так само участный делеґації, просадити тоту думку в рамках міджівладной польско-словацькой комісії. Но вєдно із тым припоминать, же коміся якбач не буде мати засіданя до юна того року, і зато видить реално обновліня влаків аж слідуючій рік.

Пріматор міста МІджілабірці, Владіслав Вішновскый про аґентуру TASR повів, же проблемів коло обновліня влаків на обидвох боках граніці є привельо на то, жебы тото вырішыти в рамках єдной стрічі. Но так само припоминать, же є потрібне найти грошы на добре лоґічне перепоїня тых двох реґіонів. Міджілабірці навеце мають што понукнути. „Маєме світовый унікат музей Енді Варгола. Природа в околіці є непознана,“ повів пріматор Вішньовскый. Голова міста хоче схосновати в тій справі і актуалны вызвы на словацько-польскы проєкты.

Перша угорьско-галичска желізніця через Лупківскый перевал была одкрыта у 1873-ім році. Тунел є довгый 416 метрів і до ходу быв спущеный 31-го мая 1874-го року. Почас Другой світовой войны быв тунел зниченый, російска армада потягла провізорну штреку коло села Полата. По войні ся обновила у 1946-ім році автентічна штрека із тунелом. Станіця перед тунелом над селом Полата, котру обновляли російскы вояци, дістала назву Победа. Транспорт через желізніцю фунґовав аж до 80-тых років 20-го столітя, коли были влакы в тій области одсунуты автобусовым транспортом. Особный транспорт влаком быв обновленый у 1996-ім  році, но у році 2000 быв знова зрушеный.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА