Польскій примітывіста і Украінец з Лемківщыны – Никыфор (по вітцю Ґєримскій) – в 120. річницю народжыня

Днес минят 120 років од дня, коли в Креници народил ся єден з найвыдатнійшых представників наівной штукы, примітывіста Епифан Дровняк. Вродил ся 21. мая 1895 р. на Лемковині, т.є. пілнічно-західній части Карпатской Руси, котра товды ціла приналежала до Австро-Мадяр.

О Епифані Дровняку мож найти в інтернеті вельо інформаций. Найбільше тых з артистычного пункту пізріня, до котрых мі – як не-критыкови, або не-малярьови – тяжко ся однести. Зато днес – меньше о Дровняку-артисті, а більше артисті-Русині.

Дровняк – артиста

Епифан Дровняк пришол на світ як нешлюбна дітина Евдокіі Дровняк, Лемкыні, котра занимала ся прятаньом в креницкых курортных пенсийонатах. Бідне дістинство, а і статус нешлюбной дітины, не дозволили Дровнякови здобыти освіту. Был постеріганий як фізычні ґанчуватий, бо невыразні бесідувал, мал в голові свій образ товдышньости, котрий переливал на папір, окладинку зошыта, кавалец тектуры, на котрых міг по свойому намалювати його версию світа.

Найстаршы знаны малюнкы Епифана Дровняка походят сперед 20. років ХХ столітя. Сучасны критыкы достерігают великій проґрес Дровняка од тамтого часу. На його працах видно поправляня неправильні положеной леніі, коректу перспектывы, што свідчыт о великым таланті того самородного лемківского артисты. Але його ґеній допіро в 30. роках спостерігают інчы артисты і меценасы штукы, котры заводят го до найбільшых ґалерий Европы – од Львова по Париж.

Але Дровняк дальше жыє в біді (кус ся му поліпшыло під конец жытя, але лем “кус”). Дальше просит о скыбку хліба, о папір, на котрым міг бы малювати, о кажду поміч. Сідит на своім улюбленым місци на кренцкым дептаку, продаючы своі творы туристам, котры часто сперяют го символічным грошом, лем жебы ся од них одчыпил, беручы куплений образок і шмаряючы го одраз до найблизшого коша.

Карєра Дровняка (а при тым ліпший материяльний статус) іде допереду од кінця 40. років ХХ ст., коли по выставах в престіжовых ґалериях Европы, в тым парижскій ґалериі Діны Верні (1959), найбільшы світовы ґалериі отверают перед ним своі просторы.

Епифан Дровняк вмер 10. жолтня 1968 р. в Фолушы, а похований єст в Креници.

Дровняк – артиста з Австро-Мадяр

Кількіст звань, псевдонімів і імен Дровняка може давати вельо до думаня. Напевно окрещений был іменом Епифан, але потім, коли уж зачал малювати, сам назвал ся Нетифором. Пак, підписуючы своі творы, придавал іщы назвиско великого польского маляря, называючы ся Нетифором-Матейком. Певно знал о тым, што то псевдонім? Може хотіл быти приватні Епифаном Дровняком, а світу ся вказати як Нетифор?

Афіш його варшавской выставы з 1949 р. інформує, же автором єст “Йоан Никыфор” (Jan Nikifor), а в 1963 р. Епифан Дровняк остає урядовым рішыньом Никыфором Креницкым (Nikifor Krynicki). Допіро в 2003 р. Рейоновий Суд в Мушыні вертат лемківскому ґенійови його правдиве імено і назвиско – Епифан Дровняк.

Дровняк – Австрияк-Мадяр (Австро-Мадяр?), Поляк, Русин, ци Украінец?

Зроджений з глухонімой, бідной Русинкы артиста, вроджений іщы за часів Австро-Мадяр, не міг мати так великого таланту, кєд плынула в ним лем русиньска кров… Зато дотепер находиме такой во вшыткых джерелах інформацию, же Дровняк был Поляком лемківского походжыня. Його мати была Русинком, але отец – обовязково мусіл быти польскым артистом.

Долгій час прібувано (зрештом тота леґенда пошырювана єст і днес) дочыпити му як вітця єдного з Ґєримскых, часто приізджаючого до Крениці, жебы ся порядні напити і порядні… Но так, але жебы… з глухонімом жебрачком, носячом воду до татмышніх пенсийонатів? Великій полській маляр Ґєримскій мусіл бы быти добрі (а і долго) напитий, а окрем того міцно здесперуваний, жебы мати романс з Евдокійом Дровняк.

Початок карєры, кєд бы так назвати його жытя, Епифана Дровняка припадат на 20. і 30. рокы ХХ столітя. То період, коли по 123 роках заборів, ІІ Польска Республика зас являт ся на мапі Европы. Але жебы одбудувати загальне попертя до новой державы і зміцнити свою позицию, треба ій як найбільше нацийональных героів. Зато, выдатний Русин кус не пасує до міцно “патріотычных” настроів меджевоєнного періоду, в котрым о Лемках часто пише ся як “забыты Полякы”, не смотрячы навет на тото, же товдышня держава коротко підпорювала лемківскы еманципацийны стремліня.

Дальша част “карєры” Дровняка проходит вчас і по проведеній комуністами акциі “Вісла”. Епифан Дровняк, ґеніяльний “польскій” примітывіста, тіж остає, не знати чом, выселений. Доля го шмарила під Щецін (а по правді – шмаряла, бо выселяли го трираз і трираз до Крениці вертал піше, або принагідным транспортом).

Непокірний ґанчуватий пан з грекокатолицком метрыком крещыня по 1947 р. зас не міг офіцияльні быти Русином, бо такой вшыткы, котры не были заплянуваны до експресовой асиміляциі на місци, остали выселены, а, окрем того, комуністы выкрислили Русинів з комуністычной листы допущеных до еґзистенциі народів. Зато, найперше остал Яном Криніцкым, жебы потім офіцияльні на наступных сорок років быти Нікіфором Криніцкым.

Політычны переміны 1989 р. приносят надіі, предовшыткым в обшыри направліня кривд, комуністыных провин, але дают тіж змогу задумати ся над “польскым” дотепер артистом.

На внесок Объєднаня Лемків (украіньской орґанізациі, зареґіструваной в 1990 р. як реакция на основаня в 1989 р. русиньского Стоваришыня Лемків), справа Никыфора Креницкого трафлят до суду. Внескодавці (зрештом, при спертю зо стороны Стоваришыня Лемків), покликуючы ся на метрыку народжыня Епифана Дровняка та реляциі свідків, потверджаючых, же Дровняк і Криніцкі то єдна особа, привернули світу правду о ґенію наівной штукы.

Не треба было долго ждати, жебы давным “польскым” артистом заінтересували ся “інчы”. Тото, же в вельох іщы джерелах чытаме, же был Поляком лемківского походжыня, уж єм писал. Тепер, входячы на сайты, котры повинни чытати лем “свідомы” того кроку, дознаєме ся, же піл-свідомий  зовнішнього світа Лемко, вроджений в Австро-Мадярах, будучий потім Поляком, днес може быти навет “свідомым” Украінцьом з Лемківщыны.

Цікавит мя, як на тото зо свойой перспектывы (а хоснувал єй наш артиста ґеніяльні) смотрит з горы сам Епифан Дровняк-Никыфор?