Політічна реалность

Резултаты парламентных выборів на Словакії суть уж дакілько днів ясны. Выграв їх Роберт Фіцо зо свойов соціалнодемократічнов владнов партійов Smer – SD. Ани єден із кандідатів, котры до выборів ішли з тым, же хотять заступати Русинів, ся до словацького парламенту не дістав. Лемже тото про мене не є несподіваньом.

Не є то так, жебы в палраменті і дотеперь не сиділи Русины. Они там суть, лем ся ку тому не голосять. А ани не мають чом. По перше, они ани ся не дістали до парламенту на основі народностного прінціпу, але політічной приналежности, і по друге, політіка, котру роблять партії, за котры тоты депутаты сидять в парламенті, має меншыны на другім, кідь не на пятім плані. І майже вшыткы мають в списку депутатів Народной рады Словацькой републікы записану словацьку нарондость.

Чекав єм, же ся ани єден кандідат з тых, котры собі робли русиньску аґенду, не дістане до парламенту. Проблем у Русинів не є в тім, ці хтось має русиньску аґенду, або ніт. Русины до парламенту выберають подля політічной приналежности, і їх тенденції любити тоту ці іншу партію суть довго знамы.

І так хоць мав добру позіцію Петро Крайняк, котрый кандідовав із 12-го місця на кандідачнім списку партії Most-Híd, яка рішыть і меншыновы вопросы, реално єм не раховав з тым, жебы му Русины дали барз вельо преференчных голосів, котры бы го дістали до парламенту. Люба Кральова, котра была аж в третій десятці кандідатів за тоту партію, ці далшы русиньскы кандідаты, то уж было дакус sci-fi, жебы їх Русины посунули до кресел депутатів. Реалну шанцу єм не видів зато, бо кандідовали як раз за партію Most-Híd, котра є все брана як головно мадярьска партія, і Русины собі все повідять, же з Мадярями ніт. Чом? То вже нихто не знать. Но так то є і так то мать быти. Є то роками передавана орална народна традіція. Конець. Над тым ся просто не роздумує.

Несподіваньом про мене не было ани то, же в русиньскых реґіонах найвеце пунктів зберала партія Smer – SD. Реалность є така, же Русины суть у великій мірі лівіцьово орьєнртованы. Чом? Над тым ся так істо якбач даремно задумовати. Просто то так є, хоць кідь ся посмотриме на то, якы были лівіцьовы влады і якы правіцьовы, односно інвестіцій до русиньскых реґіонів і вытваряня в них робочіх місц собі єдно і друге політічне спектрум од 1989-го року може подати рукы. Є то біда. Лем тота лівіцьова біда є про Русинів якбач приятелніша.

Несподіваньом, і то досправды великым, є про мене голосованя за словацькых націоналістів, котры в дакотрых селах здобыли і над двадцять, повторям – двадцять процент, што в комбінації зо шыроков підпоров партії Smer – SD може вытворити смертельный коктейл як раз про Русинів самых. Чом?

На многых русиньскых селах зберали свої пункты націоналістічна Slovenská národná strana (Словацька народна партія), і екстремно правіцьова партія Kotleba – Ľudová strana Naše Slovensko (Котлеба – Народна партія Наша Словакія), котрой председа Маріян Котлеба іщі недавно ходив в мундурі подібным до того ґардістічного з часів словацького фашістічного штату, і котрого перша політічна партія была як раз за такы справы заказана. Не буду коментовати причіны такого голосованя, ани його абнормаліту. Реалность є, же кідь зрахуєме голосы тых двох партій, досправды на дакотрых русиньскых селах мали над двадцять процент в ліпшім припаді „лем словацькы націоналісты“. В гіршім припаді треба одкрыто повісти, же половина з того суть націоналістічны екстремісты аж обдивователі фашістічного штату і сімпатізанты неонацізму.

То, же словацькы правіцьовы екстремісты не мають істо великый інтерес старати ся даяк барз о меншыны, і же їх істо не мають інтерес хранити, то не треба ани коментовати. Словакія Словакам! Кідь собі ку тому прирахуєме, же не так давно, перед выборами до словацькых жуп, председа тых „мягкых“ націоналістів зо Словацькой народной партії Андрей Данко в медіях обвиньовав русиньскы обчаньскы здружіня, же пактують з Мадярями, значіть вытягнув „русиньску карту“ на то, жебы уміцьнити позіцію словацького націоналізму, кідьже нам уж грозить дашто і од Русинів, не мож раховати ани з тым, же тота партія бы даяк мала помагати Русинам. Довєдна одкрыты екстремісты і „мягшы“ націоналісты, то є не лем коло 20 процент голосів на дакотрых русиньскых селах, але і двадцятьпроцентна істота політікы протименшыновой. І треба собі усвидомити, же протименшыновой, не політікы, котра ся дотулять лем єдной меншыны.

Як бонус ту суть выражіня Роберта Фіца з партії Smer – SD о тім, же меншыны лем натігають рукы і нич не роблять. Як кібы меншыны на Словакії не робили, не платили дані, не вырабляли словацьку економіку. Як кібы до словацького розрахунку ішли лем грошы Словаків, котры потім бідна влада мусить давати і меншынам. Но і Smer – SD є довгодобо топфаворітом русиньского жытельства. Суть села, де мала партія над 40 або 50 процент.

Русиньскый волич собі выбрав. Выбрав собі партії, котры выбрав. Але кідь зрахуєме тоты проценты, суть села, де веце як двадцять процент голосів здобыли партії, якым бізовно не бракують меншыны і не хотять рішыти політіку меншын і далшы великы процента суть про Smer – SD, котрый так само з часу на час грає націоналістічну політіку. Русины уж теперь не мають школы, култура фунґує на ґрантовій сістемі, котра не є добра. Але іщі холем тото є. Іщі холем суть даякы фестівалы, котры влада підпорує в рамках підпоры народностных меншын. Радо там Русины ходять. То, як выберали у выборах, то є політічна реалность Русинів. Кібы за пару років не было уж ани тых фестівалів, то бы могла быти тыж політічна реалность. Но буде то лем дзераклом їх властной політічной вольбы.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА