Покров політікы

Перед локалныма выборами, котры проходили на Україні кінцьом октобра 2020-го року, україньска редакція Радія Свобода публіковала далшу із статей Олександра Гавроша, „вызначного дослідника русиньского вопросу“, котрый знова раз звернув увагу на русиньскый сепаратізм.

В назві статі было написано, же Опозічна платформа – За жывот може забезпечіти русиньскых сепаратістів, але не русиньскых штудентів. Жаль, же Гаврош одкрыто не написав, за кого треба голосовати, статя бы так была комплетна.

Не буду ся вертати ку вшыткому, што Гаврош пише. Централна думка є в тім, же споминаный політічный субєкт зохабив кандідовати Димитрія Сидора, котрому не забуде Гаврош приписати тітул сепаратісты. І же платформа має в проґрамі основаня катедры русиньского языка і літературы на універзіті в Ужгороді. Но і свойов аналізов доходить до того, же хоць Опозічна платформа – За жывот може забезпечіти русиньскых сепаратістів, штудентів на катедру, котру бы зрядили, і так не зоженуть.

Його продумана теорія має мати опору в прикладах із заграніча. За його арґументами брак штудентів закрыв подобны одділіня в Мадярьску і в Польщі, мале чісло штудентів є і Сербії ці на Словакії – розумій – дораз ся запруть так само, або холем бы собі то Гаврош желав.

Автор коментаря на сайті сімболу слободы, нажаль лем не той русиньской, пише, же споминаный політічный субєкт не розуміє, же універзіты катедры не сотворюють ся за желанями політіків. Но лемже ту ся так дакус помылив. Або замірно циґанить. Бо політіка барз много робить в тім, ці школы існують, або не існують.

Ці ся помсотриме до Мадярьска, або до Польщі, была то якраз політічна сила (пряма і непряма), котра помогла закрыти тоты школы. Але жебы сьме ся не бавили лем о малых, „без значіня“ одділінях русиністікы, посмотьме ся на школы, котры бы мали вчіти язык великого україньского народа.

В мадярьску діяла вєдно україньска і русиньска філолоґія. О політічных тисках заперти тото одділіня ся говорило одкрыто. Выгварьков было і в тім припаді мале чісло штудентів. О пару років ся одкрыло одділіня знова, но уж лем з україньсков філолоґійов.  Покля політіка не вырішує о тім, што буде, або не буде існовати, як є потім можливе, же наперек малому чіслу штудентів в минулости єдного красного дня была можность обновити україньску філолоґію, но русиньску уж ніт?

Або собі можеме взяти припад з Пряшова. Наперек тому, же на універзіті в третім найвешкім місті Словакії мала україністіка довгу традіцію, по 1989-ім році інтерес о штудії на тім одділіню каждым роком быв низшый. Чісло штудентів ся знижовало, а докінця одділіня в єден момент стратило і ґаранта про маґістерьскый ступень. Хоць зачали ся до Пряшова возити штуденты з Україны, ани тоты не голосили ся у даякім великім чіслі на пряшівску україністіку. Но она фунґує доднесь. Без огляду на то, ці мала достаток штудентів, ці мала ґаранта. Одпустило бы ся то русиністіці? То най собі уж каждый дасть одповідь сам.

А можеме іти і на низшый ступень освіты. Існовала бы днесь в Пряшові україньска споєна школа, на котрій є основна школа і ґімназія, кебы за тым не быв політічный тиск? Школа довгодобо выказує чісла штудентів такы, же хоцькотре векше село має на основній школі веце школярів. Але україньской школы ся не мож дотулити, предцві лем в Пряшові донедавна сидів конзул, край має підписаны договоры зо Закрпатьсков областьов Україны, і могли бы сьме продовжовати.

Політіка у великій мірі впливать і на то, якы школы, одділіня можуть або не можуть фунґовати. А кедь „треба“ жебы фунґовали, найде ся способ, жебы тому так было. А наопак. Покля ся глядать причіна, чом не мають існовати, і тота ся найде.

Гаврош бісідує, же політіци можуть забезпечіти русиньскых сепаратістів, але не можуть забезпечіти штудентів русиністікы. В опачнім ґарде можеме парафразовати, же політіци можуть забезпечіти україньскых націоналістів, але штудентів україністікы не забезпечать. Но мають єдну велику выгоду.

Україна є великов державов, про нашы державы сусід, а ці хочеме або не хочеме, в дакотрых справах з ньов мусиме раховати як з партнером. Тиск ся пак робить легко. Покров реалной політікы має вплив і на фунґованя або нефуґованя будьчого. Але то Гаврош знать. Тадь сам є продуктом єдной політікы.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Выхова у Спарті.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА