До читателѣвъ “Лемка”.
Ищи ся тотъ не уродивъ,
Штобы реку всѣмъ догодивъ!
То и »Лемко« тѣжъ не може
Хоцъ бы якъ хтѣвъ! Вера Боже!
Фецко читатъ радъ Гунянку,
Кузма волитъ засъ Стеранку,
Наша учытелька нанѣ,
Рада читатъ курты стихы,
Ъмосьць на остатній странѣ
Чытатъ завсе жарты сьмѣхы.
Вера мало такыхъ люди,
Что чытаютъ першу страну,
Десятъ, дватцетъ може буде!
Присяй Боже, бю ся въ груди !
Ей газдове й газдынѣ,
Ци зъ Лабовы ци зо Ждынѣ
Ци зъ Милика ци зъ Мысцовы
Ци зъ Тылявы ци зъ Дальовы.
Всѣ газдове и газдынѣ,
Читайте и въ серединѣ!
А якъ ся лемъ любуєте
Въ жартахъ, сьмѣхахъ и забавѣ
Шкода же предплачуете
Дайте покій и по справѣ!
Тамъ все пише зъ Рыманова
Старый Лемко Семко Журъ.
Найде ся тѣжъ и для франтовъ
Зъ Горлицъ, ци зо Змигорода
Поезія дель-амуръ…
Естъ и дашто зъ политыкы
Естъ о вôйнѣ и такъ дале.,.
О вѣрѣ и о обрядѣ…
Лемъ читайте все спочатку
а Пакъ взадѣ!
1913 рік, Лемко – ґазета для народа