Поета, якій не встигнул розвинути своіх крыл…

В селі Мушынка вродил ся в 1894 році Михал Нестерак, якого днес припадат річниця уродин. То лемківскій поета, якій не встигнул розвинути своіх крыл – о вельо за скоро взяла го з того світа вoйна.

М. Нестерак вродил ся як дванадцета дітина учытеля Онуфрия Нестерака і Мариі. Вчыл ся в сандецкій ґімназиі (в роках 1907/08-1913/14), а выховувал в тамтышній Рускій Бурсі. В 1914 році был арештуваний і вывезений до Талергофу, де пробывал рік. Пак остал змобілізуваний і высланий на італийскій фронт (в тым часі позволено му здати матуру). Загынул в Юлийскых Альпах в 1916 році, маючы лем 22 рокы.

Своі вершы писал іщы в Талергофі, писал іх по росийскы, того языка навчыл ся сам, захоплений росийском літературом вчас наукы в ґімназиі, а будучы на фронті, рукописы оддал приятельови Симеоновы Пыжови (выхованцьови Руской Бурсы в Ґорлицях), завдякы чому бодай лем част взріла денне світло. С. Пыж, якому повело ся пережыти войну (здезертерувал), выдал в Амерциі част вершів Нестерака в річницю його тридцетых уродин. За реляцийом самого Пыжа, М. Нестерак зачал творити іщы будучы в ґімназиі.

Нестерак, хоц молодий, писал барз дозріло. Знал взріти річы, якы єст ся в силі видіти допіро по часі, по роках. Він о них знал і писал іщы за молоду. Як єден з першых, посвятил верш памтяти о. Сандовича, розстріляного в 1914 році. Тепер православного святого.

Ты палъ отъ пули смертоносной
Крови жаждущаго врага,
Въ тюрмѣ испачканной, несносной,
Прощая жизни берега
Съ  спокойнымъ и смиреннымъ взоромъ,
Накрытъ вѣнкомъ терновымъ славы,
………………………………………………………….
Ты за враговъ молился Богу,
Тебя ковавшихъ кайданами;
Ты жизни все стелилъ дорогу
Одними честными мыслями;

Padłeś od kuli śmiercionośnej
Żądnego krwi męczeńskiej wroga,
W więzieniu strasznym i nieznośnym
Przerwana życia twego droga.
Z łagodnym i spokojnym wzrokiem
W wianku cierniowym wiecznej chwały,
…………………………………………………………..
Za wrogów słałeś Bogu modły,
Którzy w niewolę się pojmali;
W zepsutym świecie ludzi podłych
Znaczyłeś ścieżkę bożej chwały; (1)

(1) H. Duć-Fajfer, Literatura łemkowska w drugiej połowie XIX i na początku XX wieku, Kraków 2001, с. 164.