Почути то зясь раз можеме найвеце мы

Путінове „one man show“, котре приготовив на Великый четверь, нич нове не принесло. Повів, лем то, што бісідує все, вказав у жывым высыланю свою „вітцівску старость“ о своїх людей а таксамо свою ароґанцію, кідь припомянув, же має од парламенту право поужыти воєньску силу на рішаня Україны – значіть незалежной державы, што Путінови в припаді, же має о штось інтерес, якбач нич не гварить. Властно, дві новы інформації сьме ся дізнали. По перше, усвідчів ся з того, же цілы місяці циґанив, кідь бісідовав, же жадны руськы вояци на Крыми не оперовали а по друге, роскрыв, же його думаня є сперед дакілько сторіч, кідь повів, же Українці і Руси суть єден народ (розумій самособов руськый), котрый ся лем знайшов в двох державах.

Буде інтересне теперь слідовати, што будуть писати тоты словацькы але і іншы европскы новинарі, котры бы собі могли рукы подавати з найтвердшым ядром руськых пропаґандістів а може і розвідков, кідь зачали в новинках писати тіпічны руськы гесла як „конфлікт на Україні є запричіненый Западом“, припадно же „на Майдані стріляли Амерічаны“. Тоты журналісты нелем перевзяли руськый пропаґандістічный словник до своїх рот, за што бы їм Путін міг дати нагороды за оборону руськых інтересів в Европі, але докінце Путіна зачали такым способом оправдати. То запад є тот планый і Владимір Владиміровіч україньскый а може цілосвітовый спаситель, котрый слухать і робить лем то, што люди хотять. Днесь ся їм їх теорії збуряли як домик із карет. Путін признав то, што цілый світ од зачатку знав, значіть руську армаду на Крыми такой од зачатку конфлікту. Нарозділ од того, америцькых снайперів в Київі доднесь нихто не потвердив а самособов ани не потвердить, кідьже тот акчный філм о стріляючіх америцькых снайперах в Київськых уліцях в часі Майдану ся одогравать лем в голові Путіна а тых, котры ся з ним вдяка пропаґандістічной медітації на тему Велика Росія духовно з думками зъєдинили.

Важнішы суть але іншы пункты. Іщі вчера бісідовав Путін, же жадны вояци на Крыми не были, а они там были. Днесь бісідує, же вояци не суть во выходных частях Україны, а они там суть. По далше, Москва тискать свої ідеї, котры бы подля ньой мав Київ сповнити. Кідь собі зосумарізуєме вшыткы тоты факты, выходить лем єдно, же на Україні є штораз ближе ку одкрытому воєньскому конфлікту мінімално міджі двома державами. І тот факт є штось, із чого бы ся і Русинам мало дыхати тяжше.

Наш автентічный реґіон населеня вже дакілько раз быв умело, з позіції высшой політікы поділеный. Наперед Лемковина зістала одрізана од Карпатьскых Русинів, кідь ся їй по першій світовій войні не подарило дістати до складу Чехословкаії. Іщі векша рана про Русинів пришла, кідь ціле Підкарпатя взяв під свою „охранну“ руку баюсатый стрыко Сталін, што не значіло лем вымазаня Русинів із етнічной мапы світа, але таксамо майже жадны контакты міджі Русинами, котры зістали поділены в дакілько державах і як говорив Чеськословеньскый презідент Ґустав Гусак, границі втогды не были корзо. Ожывити нас із клінічной смерти, нелем што дотулять ся вызнаня Русинів як народности, але і контактів міджі нами, ся подарило аж вдяка тому, же комунізм скінчів і границі ся стали вольнішыма.

Хоцьяке згіршіня сітуації на Україні, одкрытый воєньскый конфлікт міджі двома державами, припадно іщі штось гірше, бы могло значіти катастрофальны наслідкы, гуманітарну крізу, даремны жертвы на жывотах невинных людей. Але значіти бы то могло і посилніня охраны границь, тяжше путованя із Україны до Европы, ці наспак – кідь бы то было в рамках беспечности обще можливе. Істу ізолацію Україны од Европы. Із того выпливать, же по 25 роках од зачатку нового возроджованя Русинів, бы днесь цілком актівны контакты Русинів в Европі з Русинами на Україні, з найвекшов нашов комунітов, могли знова скомпліковати ся. Знова бы ся могло в рамках особных стріч перервати путо, котре сьме на зачатку 90-тых років мусили по двогім часі тяжко обновльовати. Могла бы ту знова быти єдна важна барьєра і так плану сітуацію на Україні, окрім домашніх людей, бы сьме почути зясь раз найвеце могли мы – розділеный народ Русинів. І то ся вынятково тот раз ани не мусять мінити границі…

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як комантерь „Вступне до контроли“ лемківского радіа лем.фм)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА