Єдным із переломовых днів в історії Русинів на Пряшівской Руси быв 12-юн 1933 р. В Пряшові ся втогды одбыла цілонародна маніфестація Русинів під назвов День руськой културы, в рамках котрой быв одкрытый і памятник Александрови Духновічови, народному будительови Русинів. І зато ся перед дакілько роками вырішало, же День Русинів на Словеньску буде якраз в тот день, коли одбыла ся і перша маніфестація. Кідьже ся так рішало в рамках Світового конґреса Русинів, орґанізації того дня ся од зачатку хопила Русиньска оброда на Словеньску, котра є членом конґреса. Є давно по дванацятім юні, але день Русинів того року іщі на Словеньско не пришов.
Проблемом суть, подля орґанізаторів, самособов, знова фінанції. Вже минулого року одбыв ся день Русинів в септембрі. Бо пізнили пінязі з державных ґрантів. Покы не суть пінязі, не мож нич орґанізовати. Така є якбач лоґіка русиньскых орґанізацій на Словеньску. Проґрам предці штось буде стояти і на тото треба грошы. Але якраз тото є хыбне думаня. Нихто на конґресі не повів, як має день Русинів в окремых членьскых державах проходити, якый має быти проґрам, кілько фінанцій до того є потрібне дати. На Україні обще ґрантів про Русинів не є, але події роблять і так. День Русинів Словеньска предці не мать быти сдегонестованый на далшый фестівал, котрых вже маєме доста, лем з тым, же тот буде в центрі Пряшові, як то в остатні рокы робив головный орґанізатор. День Русинів бы мало быти штось, што бы мав каждый Русин чути як своє свято.
Не каждый рік собі можеме доволити дорогы дарункы на Рождество або народенины. То але не значіть, же то про нас не є в тім року вызначный день, або же го будеме пересувати на пізніше, як будуть грошы на дарункы. Тадь не іде перворядо о дарункы, але вызначність того дня про чоловіка. Субєкты, котры партіціпують на орґанізації Дня Русинів на Словеньску то взяли з планого кінце. Місто того, жебы міджі Русинами зачали пошырьовати освіту о тім, чом маєме день Русинів, чом бы сьме собі го мали уважати і што про нас тот день значіть, зробили по минулы рокы лем естрадны проґрамы в центрі міста, де было веце трафунковых колоідучіх жытелів міста, як Русинів, про котрых то мало быти найвекше свято. І на тото было потрібне дати не мале множество грошей. Єдиным реалным актом свята Русинів была початкова стріча коло памятника Александра Духновіча, де ся положыли квітя і помолила панахида. Там были Русины, там быв і дух свята. Не хочу повісти, же вшытко далше было плане, або даремне, але і кібы ся з проґрамом дале не продовжовало в місті, тото найосновніше одбыло ся якраз там, коло Духновіча, на зачатку святкованя.
Днесь, так як минулого року, знова чекать ся на дотації. Нихто не інформує коли День Русинів одбуде ся. Притім нам не треба нич. Зыйти ся, положыти квіткы і дати почливость нашому будительови. Помолити ся довєдна за свій народ і заспівати свою гімну. Естрада почекать, але датум, котрый є присвяченый нам, ні. Є то жалостне, же тілько орґанізацій, котры мають центра в Пряшові, не знать дати до купы пару грошей на квітя і стрітнути ся. Лем так. Не зато, жебы сьме виділи великый проґрам, але же маєме свято. І так Духновіч того року іщі квітя не дістав. Ани ку ньому нихто не пришов. Почекайте, отче, як прйдуть дотації. Тадь і так там лем стоїте цілый рік, і ниґде ся не дрындате.
Петро Медвідь
(Статя была написана як коментарь про лемківске радіо lem.fm)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА