Днес маме 1. грудня/децембра. Штораз ближе до кінця 2017 рока. Штораз ближе до Різдва, штораз ближе до Маланкы і Нового Рока. З кінцьом старого роздумуєме про новы пляны на будучий.
Нашы орґанізациі поскладали внескы про дотациі на свою діяльніст. Зачало ся наново. Хто достане більше, а хто достане і пак оддаст? Нам лем такє як вода на млин.
Вчера в нашым радию радили сме, што в Чырчу сніг. То нич чудне, кєд бодай на цілій Карпатскій Руси завитала зима. Але ци то лем зима? Шак то зимиско. Як все почудували ся тоты, якы мают давати на стан пути і путиків, што не лем медже нашыма селами. Хоц кєд бы так не солили, а тримал бы ся сніг і лед, то бы ґазда мал нагоду запрячы пару кони і сой санями поіздити. Так як колиси. Так як дома. Лем ци тото дома значыт іщы саме єдно, як для дуже старшых од мене? Бою ся, же ніт.
Пробом вказаня, што не лем забавом Лемко жыє, є передача од Пряшова, «Говорить Пряшів». Поучытельно нам припомянут, што уж 1. грудня/децембра 1934 рока Русины мали своє радийо! Гей, не сме першы аж так до кінця. Про Русинів на Пряшівскій Руси як раз товды возникло перше русиньскє радийо. Мы лем продолжаме красну традицию. І досправды сме зашли далеко.
Буде тіж кус поезиі. В Книжници.фм выслухаме вершів Юрка Харитуна.
До стрічы о тыжден.