ЛЕМКО – ґазета для Русинів, чысло #10 за 1912 рік, описує фестіваль ждыньской моды. Од початку девятдеятых років проходит гын надале вказуваня новых трендів, мод і чудачных творів, котрых скорше ани Лемковина, ани Пряшів не виділи. Такій зъізд кравців, чоботників, візажыстів і лянсерів. Переберанкы. Знате самы – хлоп за бабу, баба за солдата, солдат за ангела, а ангел за експерта. Вшытко цілю введіня новых трендів.
Будут лянсувати зас заградкарскє ґратя, неодмінно в єдиным дозволеным двокольорі. Подібно пікєльхаубы вышли з моды. Віриме на слово. Быти може на степі синьо-жолте ся з природом зливат і не одзначат. На Лемковині і Пряшівщыні тых переберанців видно на кільометры. Украіньскы кольоры бют не лем по очах, але і по ухах. Не годен і по тмі ся позерати.
Наша ґазета для карпаторуского народа на брак чытальників зо Ждыні не наріче.