Днес, 24. мая 2016 рока, проходили матуральны іспыты з лемківского языка. До еґзаміну дозрілости з нашого рідного языка приступила того рока єдна особа – Дария Кузяк. Абітуриєнтка підходила до іспыту в єдным з ґлоґівскых ліцеів, на заході Польщы.
Еґзамін зачал ся о 9.00 год. за русиньскым часом і одраз по його закічныню, ок. 12.00 год., редакция лем.фм сконтактувала ся з тогорічном матурантком, жебы на горячо почути про першы вражыня, тыкаючы матурального аркуша з лемківского языка.
Як бесідує Дария Кузяк: – […] матура барз файна! Писала єм розшырений аркуш, зато не мала єм такого аркуша як першы матуранты з лемківского языка, котрий складал ся з двох части. В мене была єдна загальна част, в котрій находили ся дві темы. На єдну з них мусіла єм написати выпрацуваня. Выбрала єм першу тему; был то текст Богдана Ґамбаля, котрий – на ранті – находит ся на сайті вашого порталю lem.fm, пн. «Три поколіня (Przemków stolica Łemków!)». Мала єм порушыти проблем, якій выникал з приведеной статі, а тыкал справы не бесідуваня в рідным языку […].
Другом темом, котру могла схсоснувати Дария Кузяк, было порівнаня двох вершів. – На жаль спамятала єм лем єден, авторства Штефаніі Трохановской – «Лем небо над нами наше». Другого нияк не знала-м, зато і певно прото єм зрезиґнувала з той темы.
Дария Кузяк матуру з лемківского языка хотіла писати од все – од коли лем памятят. Хоц як споминат: […] така перша мысель, же мож підходити до матуры з рідного языка, пришла ґу мі в ґімназиі, но пак, коли моі старшы камаратя приступили до іспыту, не мала єм уж жадных вантпливости. Очывидно, тогорічну єдину абітуриєнтку підпорювали не лем знаємы, але і родина, котра од початку сперала Дарию в тым, до чого днес дішла.
– Хтіла бы-м тіж спомянути на учытельку лемківского языка, Варвару Дуць, котра істо дуже мі помагала в приготовлінях до днешнього іспыту. Хоц Варваба Дуць прожыват і вчыт на Лемковині, было она такой єдином мойом учытельком. Мож речы – учытельком на одлегліст […], присилала мі деякы книжкы, материялы.
Попри матурі з лемківского языка, абітуриєнтка здавала тіж розшырены іспыты з істориі та польского языка. Звідана про дальшы пляны, одповіла: хотіла бы-м складати документы на Музычну Академію во Вроцлаві, зо специялізацийом гры на саксофоні, або просто на Вроцлавскій Університет. […] Щыро повісти, лемківской філолоґіі в Кракові єм покля што не брала до увагы, думам прото, же то Краків – кус далеко од родины, але не раджу тіж, же в будучности не скорыстам. Быти може, хотіла бы-м за якысий час студиювати наш язык на університетскым рівни.
Окрем днешього успіху, Дария Кузяк проявлят знаня в грі на гушлях та саксофоні. Ходила до музычной школы в своім місті, а в свобідным часі доізджат на пробы Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Кычера» до Ліґниці. Коріня тогорічной матуранткы з лемківского языка выводят ся з Боґушы та Чарной.
Сердечні ґратулюєме і желаме дальшых успіхів!
фот. архів Дариі Кузяк