Період Юры

Є то смутне, но є тому так, же высока освіта не значіть інтеліґенцію. Вопросом лем є, як може діносавр перейти універзітами, здобыти академічны тітулы, кедь мозґова капаціта не старічть. Є то слабым школством? Ці є то лем просто справа ненавистной пропаґанды, же ся тітулованый чоловік може так знижыти, а навеце іти і проти основной інтеліґенції?

На порталі Україна молода появила ся рецензія книжкы Белея «Русинський» сепаратизм: націотворення in vitro, котра якбач наперек, або і вдяка смерти автора, стала „бібліов“ антирусиньской пропаґанды. Під рецензійов є підписаный Костянтин Дикань. Скінченый природознатель із Полтавской універзіты, кандідат ґеолоґо-мінеролоґічных наук, котрый занимав ся наприклад пелонтолоґійов Юрьского періоду, ся через апарат Кабінету міністрів Україны і далшы політічны посады выпрацовав аж на „експерта“, котрый директоровав одділіню етнопілітікы і евроінтеґрації, жебы докінця скінчів на посаді директора Інштітуту проблемів радікалізму. Покля бы сьте як раз од такого чоловіка, котрый занимать проблемами радікалізму, чекали, же не буде пошырьовати радікалізм, робите плано, бо тот експерт на радікалізм, то україньскый експерт.

„Рецензія“ експерта на період Юры не є рецензійов книжкы Белея, а підпорный памфлет. То бы было пів біды, кебы того часу уж експерт на радікалізм, етнопілітіку і евроінтеґрацію не думав, же то будуть чітати діносавры без основных знань, і не вказав в тексті, же не має ани зданя о тім, о чім пише, чім зо себе самого зробив кедь не діносавра, то потім барз прімітівного чоловіка, котрый бы радше мав лем рисовати образкы на скалу в даякій пещері.

Дикань ся пустив якбач до темы лем зато, же треба. Мало было іщі той „нерадікланой“ і „патріотічной“ пропаґанды проти Русинів і так треба штось придати. Як бойовник проти радікалізма то предці мусить зробити. Но „рецензент“, або ліпше повіджено демаґоґ, міг собі ку темі посмотрити холем основны інформації. Кебы то так зробив, не вышов бы аж на таку ганьбу і сміх, як з того выходить теперь.

В „рецензії“ Диканя ся наприклад дочітаме, же „фронтменом“, „промотером“ русинства є єден „словацькый“ професор. Не знам, ці Маґочій є єдиным „фронтменом“ русинства, но кедь уж є бісіда о нім, є то професор народежный в Споєных штатах Америкы русиньского походжіня, моментално жыючій в Канаді. Што на нім словацьке, і як ся Словакія дістала меджі США і Канаду, не знам. Але головно, жебы му лляти гній на голову. Є єдно, же з меном Маґочія ся „рецензент“ перед тым ани раз може не стрітив, не знать його ціложывотну роботу, докінця і в области україністікы, не знать ани одкыль є, але лієме, лієме… Резултат того є єдиный: не „словацькый“ професор із того выходить на сміх, а україньскый бойовник проти радікалізма.

Дикань тых, котры роблять в русиньскім русі, означує за „хосенных ідіотів“, котрым помагають службы безпекы, жебы розбити Українців нелем на Україні але і в сусідніх державах, але то не є верьх, котрый ся подарило нехосенному… бойовникови проти радікалізма досягнути. Експерт на різны справы, котрый має проблем якбач із основнов історійов, у своїй статі пише, же нам помагать і втягнутый до того Ватікан. Гей, чітате добрі, Ватікан розбивать Українців через Русинів. Допустити ся того мав, кедь дав „Мукачівскій єпархії УҐКЦ“ статус церькви sui iuris.

Автор памфлету якбач є досправды будь твердым коріньом пропаґанды або глупый так, же „хосенный ідіот“ з його словника є проти нього царь інтеліґенції. Єпархія основана в році 1771-ім ниґда не была в складі УҐКЦ, значіть жадна „Мукачівска єпархія УҐКЦ“ не існує. Основана была як русиньска, на теріторії Австро-Угорьской монархії, в тім часі жадна УҐКЦ не існовала в такім смыслі, як єй знаме днесь і жадной Україны не было. Значіть Ватікан розбивав Україну і Українців давно перед тым, як ся штось таке появило. Но то буде якбач тот пророческый дух Церькви.

Не має смыслу писати о далшых блудах, котры выпустив далшый в шорі тых, што знають лем брехати. Свойов статьов зосмішнив не Русинів, а сам себе. Фаховцьови на період Юры рекомендую вернути ся ку фаху. Покля то хоче робити патріотічно, може зачати досліджати старых україньскых патріотічных діносаврів, котры так добрі гноїли тоту землю, же є найліпша, найкрасша, земля ураджаю. І то вшытко робили лем зато, жебы приготовити теріторію україньской державы.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА