Перемовліня ведучого Руской Бурсы на соймі РОС.

Чесны председове, дорогы – президийо, делеґаты і вшыткы присутны.

Хотіл бым поздоровити Вас вшыткых од нашой орґанізациі, котра одкликує ся прямо до найстаршой, найдолше еґзистуючой соспільной русиньской організациі, т.є. до основаного в 1908 році – Общества Руска Бурса в Ґорлицях.

Товды, вшыткы Русины жыли в єдній державі – Австрийско–Мадярскій Монархіі – не было медже нами границ. Товды, ліпше сме ся знали, дружыли і чули, же і з єдной, і другой страны гір радиме істинно єдным языком, маме тоту саму віру, звыкы, співанкы, ай пінязі сме мали єдны.

По такой сто роках од оного часу, зас сме в єдній европскій дежаві. І зато треба нам наново ся познати, вказати вшыткы нашы спільны цінности, а одшмарити тоты, котры не сут суцо нашым спільным русиньскым доробком. Треба наново заспівати єдну пісню, єдным материньскым языком, на тоту саму ноту. Вказати вшыткым, же сме єдного русиньского роду. Бо поваляли сме границі і ворогы Русинам ідеолоґіі і зас, як пред віком, можеме голосити ся до того народу, про котрий писали нашы великы Будителі і Учытелі.

На жаль, виджу тіж загорозы. Прикре, што дуже найздібнійшых люди серед русиньской громадскости робит на ранті нацийонального жывота. Приде днес спомянути, же не годен спокійні смотріти на тото, же нашы артисты не роблят на хосен вшыткых Русинів. Тішыт нас тото, же маме на Пряшівщыні державны культурны інституциі, до котрых і мы ся одкликуєме як до своіх – театр Александра Духновича, русиньску філолоґію на університеті, русиньскій музей, а і ансамбль Пульс. Трапит, зато, тото, же дотля не служат нашым цілям як бы сме сой того желали, напр. Рускій Дім, чысленны фестівалі, ци культурны акциі. Неґатывні мож оцінити рівен, затомізуваня і веджыня без шыршой общерусиньской концепциі новинок і електронных медиів.

Ганьбливе, думам, для вшыткых Русинів во світі, є тото, же на нашій клуьтурі паразитуют чужы орґанізациі, котры русиньской достоменности не признают, а русиньскій язык мают за нич. На основі нашой культуры творят свою зафальшувану псевдореальніст. А пак, кєруючы ся нацийоналістычном ідеолоґійом, пошырюют лож, выоначают нашу культуру і зневажают Русинів. А што уж є чыстым скандальом, кличут службы безпекы чужых держав, жебы робила Русинам провіркы і шыканы лем за само бытя Русинами. То сут практыкы, котрых не годен ниґде в цивілізуваным світі, не лем в Европі, терпіти і толерувати.

Тым більше є бульверсуюче тото, же і орґанізациі, і люде, котры, гейбы, голосят ся серед Вас (і серед нас за Русинів), несут поміч, спілпрацуют з тыма орґанізациями, котры творят антирусиньскій, антилемківскій фронт. Треба, зато, приняти етычны стандарды, котры повинны быти хоснуваны предсідателями вшыткых руснацкых орґанізаций. Оголосити, же не спілпрацює ся з ворогами Русинів, де бы они не были. І кым бы они не были. Не ходит ся на іх акциі, не фотит ся з нима, не дружыт і не спілпрацює.

Кєд ся єст предсідательом лемківской орґанізациі, то треба выберати, ци дбаме про принципы русиньской достоменности і підтримуєме, як нас вчыли нашы Будителі, ідейне ядро цілого народу, ци лем той части, котра выберат конформізм. Части, котрой вшытко єдно. Ци милы сут нам пінязі і слава оплесків, коли продаєме свій культурний зміст по іх фестівальчыках?

Ци присутніст і публичны выступліня предсідателів важных культурных інституций не дают фальшывой леґітимациі «тамтым», а самых Русинів дезорєнтуют? Не знают они уж товды ґу кому, ци чому, мают ся голосити? Кєд марны грошы сут важнійшы, як своя русиньска ідентифікация?

Прото тот днешній Сойм найважнійшой русиньской орґанізациі, не лем на Словеньску, але в цілым русиньскым світі, най так рішат, жебы думати про загальний інтерес вшыткых Русинів, про підпору цілого русиньского руху, а не підпору окремых ґрантовых діянь, котры днес сотворили і в нас,  і в вас, лем свары і пидляцку завист, а не причынили нам за гідні ани славы, ани товрів культуры.

Іван Руснеко – наш великій писменник і учытель нашого народу – писал:

Не дайме ся!
…
мы своє маме, як і другы:
Своі звычаі і бесіду,
І своі гунькы , своі чугы,
Своі співанкы, свою біду.
…
Руснакы мы з діда прадіда,
Будеме аж до смерти,
Дорога нам руска бесіда,
Не дайме єй выдерти!

Русиньска ідея днес рішана на Соймі. Рішайте на хосен вшытых Русинів.

Богдан Ґамбаль