Перед 25-ма роками выникнув Кошыцькый апостольскый екзархат

21-го фебруара минать точно 25 років од часу, што быв булов Ecclesiales communitates Папы римского Йоана Павла ІІ. зрядженый у 1997-ім році Кошыцькый апостольскый екзархат, попередник днешньой Кошыцькой єпархії.

Теріторія Кошыцького самосправного краю тым была одділена од Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. Першым екзархом став владыка Мілан Хаутур, котрый довтогды быв помічным єпіскопом Пряшівской єпархії.

Історічны причіны

Як Пресовый центер Кошыцькой єпархії інформовав отець Мартін Мраз, рішіня Апостольского престола зрядити екзархат было овпливнене веце фактами.

„Тоты історічны мають свій початок на кінцю 18-го столітя. В тім періоді про западну часть Мукачівской єпархії владыка Андрій Бачіньскый створив 27-го юла 1787-го року вікаріат в Кошыцях, і за першого вікарія меновав каноника Іоанна Пастелія,“ інформовав Мраз.

Вікарій мав мати резіденцію в монастырю домініканів, но тот в тім часі служыв на цівілны справы, зато мав іти до монастыря францісканів, але в тім такой зрядив яґерьскый римокатолицькый єпіскоп малу семінарію.

„Тоты барьєры знеохотили Пастелія і на свій уряд резіґновав. На його місце быв 13-го януара 1790-го року менованый вікарій Михал Брадач, котрый по неуспічных пробах здобыти резіденцію в Кошыцях переніс вікаріат до Пряшова. Перенесіня было схвалене в році 1806 і поклало фундаменты Пряшівской єпархії, котра была зряджена у 1818-ім році.“

Окрема адміністратура почас войны

Далше діліня Мукачівской єпархії одбыло ся в році 1939, кедь по розпаді Чехословацькой републікы і окупації Підкарпатьской Руси і части Словакії Мадярами часть парохій Мукачівской єпархії зістала на теріторії Словацького штату.

„Про тоты парохії была 13-го апріля 1939-го року зряджена Апостольска адміністратура Мукачівской єпархії на Словакії, котра была прямо підпорядкована Святому престолу. Справовати адміністратуру было приділене втогдышньому пряшівскому владыкови Павлови Петрови Ґойдічови donec aliter provideatur, значіть, покля ся не вырішыть іншак.“

Така сітуація зістала і по войні, кедьже Підкарпатька Русь была анектована Совітьскым союзом, так то было і в році 1950, коли была Ґрекокатолицька церьков у Чехословакії державныма властями зрушена, а такый стан продовжовав і по їй обновліню у 1968-ім році.

Сітуація по році 1989

„Уж почас комуністічного режіму на основі тых історічных і юрідічных фактів просили ґрекокатолицькы священици Михалівского деканату Апостольскый престол, жебы з тых парохій было зряджене на Словакії далше єпіскопство. Тоту просьбу повторили в році 1990, такой по паді комуністічного режіму,“ пояснює отець Мартін Мраз.

В далшых роках были до Рима загнаны і далшы подобны просьбы, котры докінця підпорив і владыка Йоан Гірка, втогдышній пряшівскый єпарха, но в них уж жадали і реорґанізацію Ґрекокатолиьцкой церькви на метрополітну.

„Зряджіньом Ґрекокатолицького апостольского екзархату в Кошыцьх так было створене шпеціалне церьковноправне поставліня, котре холем в основых чертах одповідало шпеціфічному поставліню Земпліна і Абова в історії Мукачівской єпархії.“

Были і далшы причіны про выникнутя екзархату

Отець Мартін Мраз описує і далшы причіны, котры стояли за выникнутьом екзархату. „Політічны обставины на Словакії другой половины 1990-ых років не жычіли выникнутю нового ґрекокатолицького церьковного субєкту. Єдночасно выникнутя перешло почас комлікованой внутрішньоцерьковной сітуації в Пряшівскій єпархії.“

Тоты вшыткы обставины довєдна запричінили, же выникнутя екзархату было в тім часі єдиным можливым рішіньом. Владыка Йоан Гірка у своїм приговорі в день інтронізації нового екзарху, 2-го марца, бісідовав о непрязных сіґналах, котры мало выкликати тото рішіня Апостольского престола.

Гірка притім лем тісно перед тым, 9-го фебруара 1997-го року, пришов до Кошыць, де інтронізовав єпіскопского вікарія новозрядженого Кошыцького вікаріату. Далшы вікаріаты Гірка зрядив у Пряшові, Стропкові і Братіславі, але менованя єпіскопскых вікарів было з причіны зряджіня екзархату одложене і пак уж нереалізоване.

Зряджіня екзархату стало втогды першым кроком ку зряджіню метрополії і створило условії про далше інштітуціоналне роснутя Ґрекокатолицькой церькви на Словакії.

Без матеріаланого забезпечіня

Початкы екзархату были складны, кедьже нова штуктура не была достатночно матеріално забезпечена.

Першы просторы єпіскопства творили дві комнаты з кухньов і выбавліньом на фарі, котры ся увольнили по перебраню ся отця Павла Репка до Пряшова. Якраз він выб менованый лем пару днів перед зряджіньом екзархату за кошыцького вікарія, по зміні сітуації одышов до Пряшова на посаду єпіскопского вікарія.

„Будову на нову резіденцію подарило ся купити вдяка щірости добродителів такой в першых місяцях існованя єпіскопства. Купліня, выпрятаня попереднього маїтеля, адміністратівный перепис і реконштрукцію ся подарило зробити через літо і 1-го септембра 1997-го року владыка Мілан по Святій літурґії посвятив нову і на дакілько років провізорну резіденцію екзархату на Домініканьскім намістю.“

Днесь стоїть вже нова будова резіденції такой коло катедралного собору. Апостольскый екзархат в Кошыцях быв 30-го януара 2008-го року реорґанізованый на Кошыцьку єпархію і приєнднаный до кладу Пряшівской метрополітной церькви. В рамках той реорґанізації выникла втогды і Братіславска єпархія.

Дня 24-го юна 2021-го року Папа римскый Франціск прияв зречіня ся уряду епархіалного єпіскопа передложене владыком Міланом Хаутуром, і єдночасно призначів за нового кошыцького єпарху архієпіскопа Кіріла Василя. Владыка Кіріл рядив єпархію уж од януара 2020-го року, коли быв призначеный за апостольского адміністратора.

Фото: Архів Кошыцькой єпархії.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА