Перед 160-ма роками народив ся Емілій Кубек

23-го новембра минать 160 років од часу, коли народив ся русиньскый священик, писатель, родолюб – Емілій Кубек. Быв першым романописательом із Пряшівской Руси. Припомяньме собі тоту вызначну особность нашой історії.

Жывот Емілія Кубека

Народив ся Емілій Кубек 23-го новембра 1857-го року у Штефурові. Выростав у родині ґрекокатолицького священика Антонія Кубека. Вже як пятьрічного го отець вів ку позаню „тайны Азбукы Духновіча“, хоць то пор нього не было легкым. Вліті 1866-го року му отець у віці 45 років вмер і зістали штири сироты. Мати зістала без маєтку. По закінчіню основной школы одышов до Алумнею св. Йоана Крестителя в Пряшові, де штудовав за підпоры найстаршой сестры і їй мужа, як і бабиного брата. В тяжкых фінанчных условіях закінчів потім і Ґрекокатолицьку богословску семінарію в Пряшові.  По штудіях ся у 1881-ім році оженив із Марійов Шіріловов, дівков ґрекокатолицького священика в Кружльові. З ньов мав штири діти: Марію, Антонія, Анну і Алжбету.

По рукоположіню на священика дня 22-го марца 1881-го року быв капланом в Гомроґді (днесь Мадярьско) в роках 1881 – 1882 і в Якубянах в році 1883. У 1884-ім році быв парохом в Кремній і в році 1885 в селі Любовець, недалеко Пряшова. Дня 12-го новембра 1885-го року быв призначеный за пароха до села Снаків.

В Снакові зачав свою діяльность нелем як жертвуючій ся душпастырь, но і як писатель. Окрім душпастырьства присвячав ся і реконштрукції церькви. Часточну реконштрукцію скінчів у 1890-ім році. Під його веджіньом у Снакові была збудована нова фара і нова школа. У 1894-ім році з помочов своїх вірників і дарів із Америкы зачав з будованьом капліці перед селом. По докінчіню капліці шторік робить ся одпуст на праздник Успенія Пресвятой Богородіці. В повязаню з будованьом капліці всокотили ся вшыткы документы – планы, розрахунок і корешпонденція, шумні управлены і звязаны у двох звязках під назвами Sznakoi kápolna I. і Sznakoi kápolna II. На зачатку ку каждому звязку властноручно записав барз цінны даны.

Сельска кроніка споминать, же по своїм приході до Снакова ся постарав о нову драгу до Снакова, довгу 3 км. Далше го споминать як доброго господаря. Дав до села привезти єден ваґон овоциновых стромиків і нову сорту бандурок. Вчів людей садити бандуркы „за плугом“. На ораня бандурок забезпечів шпеціалный плуг. Того доброго господаря, котрый вчів людей ліпше господарити і господарьніше ґаздовати, шумні описав у своїм тритомовім романі під назвов Марко Шолтыс, і то конкретно в особі Марка Шолтыса. Вчів людей роботы з пчолами. Пошырьовав освіту, писав людям жадости о тестаменты. Вєдно із містным учітельом Десятником нацвічіли театралну пєсу бардейовского Яна Андращіка під назвов Šenk palenčeny. Барз войовав проти алкоголізма. В тім прямованю є найпересвідчівішый його стишок під назвов Добрый тато.

Вліті 1904-го року одходить Емілій Кубек до Америкы. До свого одходу писав до різных часописів. По одході до Споєных штатів Америкы выдав в Ужгороді Церьковнославяньско-мадярьско-російско-німецькый словник (1906-ый р.). У Америці выдав Народны повісти і стихы (там находить ся і стих Добрый тато) і тритомовый роман Марко Шолтыс (рр. 1922 – 1923). Друком выдав Малый катехізм, составлен по сістему народных школ єпархії Мукачевской (1924-ый р.), брожуру Отче наш: Толкованіе господьской молитвы в образах і словами (1917-ый р.).

Публіковав у тыжденнику НедѢля, котрый выходив про народности Угорьска в Будапешті в языках мадярьскім, словацькім, російскім, сербскім, румуньскім і німецькім.

В Америці Кубек діяв у ґрекокатолицькій парафії в Маганой Сіті, в штаті Пенсілванія. Заставав різны церьковны і світьскы посады. Быв директором Америцько-руськой рады, директором пресовой канцеларії Общества Соединеніе. До пензії пішов у 1936-ім році про хвороту жолудка (мав раковину). У парафії быв облюбленым і честованым. Барз радо ходив до кіна. Быв вірным сыном свого народа, повный патріотічной щірости, славяньского усвідомленя.

Умер Емілій Кубек 17-го юла 1940-го р. в Маганой Сіті, де є похороненый на Сент Мері Семетері.

Творчость очіма кубеколоґа Данцака

Емілія Кубека, на котрого якось Русины часом забыли, зновуобявив аж отець Франтішек Данцак, ґрекокатолицькый священик зо Словакії, котрый єден час быв парохом як раз в Снакові і зачав занимати ся і пропаґовати тврочость свого колишнього попередника. Як раз він всокотив і сприступнив і велику часть літературной дідовизны по Емілійови Кубекови. Далшым важным кроком была поміч професора Павла Роберта Маґочія. Франтішкови Данцакови дав нелем книжкы Емілія Кубека, но і часописы, в котрых Кубек публіковав.

Як раз Данцак підкреслює, же творчость Емілія Кубека дотеперь не є цалком досліджена. Кубек свої творы підписовав різні: Е. Кубек, Е. А. Кубек, Емілій А. Кубек. Многы творы суть недописаны. Зато ся подля Данцака не знать, што вшытко вышло у пресі. Но є істе, же написав омного веце, як ся знать. На сторінках Американского Русского ВѢстника повторяно публіковав дакотры свої передвойновы творы (або написаны в часі войны). Но векшына творів там появила ся першыраз, головно на продовжіня, або вышла як окремый додаток ку ґазеті, пише Данцак.

„Дотеперь знаме штири томы Narodny Povísty i Stichi і чотириязычный словник. Написав дашто веце? І театралны пєсы, котры споминать? Познаме напр. Пєсу Oľga – Narodna teatralna p’esa s pisňami iz amerikanskoj žizni v dvuch aktach? Тяжко посудити. Друком якбач не вышли. Із доступных жрідел суть інформації, же в році 1908 му в Ужгороді вышов ним редіґованый калнедарь на тот рік  – Місяцьослов – у котрім ся ясно проявила особность зоставователя. Літературна часть оддзеркалює будительскы погляы Е. Кубека. Обсягує співанкы, приповідкы, пословіці, похоронны звычаї, немале множество перевзятых статей поучного характеру…“, споминать Данцак у єдній із своїх статей о Кубекови.

Кубек так само брав участь на конкурзах на учебникы і церьковны книжкы, потрібны про молодеж. Так му вышов катехізіс, котрый мав схваліня єпіскопа Юлія Фірцака. Но не є написано місце выданя.

Векшына Кубековых творів є заміряна дідактічно. Як добрый знатель сельской душы мав вплив на людей посередницьтвом свойой творчости, чім зарадив ся міджі великых будителів 19-го столітя. Проф. Павел Роберт Маґочій о нім написав, же є найлподнішым і найталатнливішым америцько-русиньскым писательом. Почас жывота в Америці звертав увагу на проблемы нашых еміґрантів. Выступав проти денаціоналізації, охороняв свій язык і културу і апеловав на выселнців, жебы помочі краянам в Еропі. Про його творы суть, як пише Данцак, тіпічны щастливы кінці оповідань, підкріплены впливом жывота в країні необмедженых можливостей.

Творы Емілія Кубека оріґінално были написаны кіріліцьов, лемже в анґлоязычнім оточіню про тых, котры походили із русиньской области Угорьска і учіли ся головно в угорьскых школах, друковали ся латиніков, котра была міджі америцькыма Русинами попіларніша як кіріліця.

Треба далше обявльовати Кубека

„Творчость Емілія Кубека не є дотеперь іщі в повнім россягу оцінена і є неправом забыта. Знова бы ся могло роздумовати і о выданю холем дакотрых творів. О подобній пропозіції роздумовало ся при йойо золотім священьскім юбілею (1881 – 1931). Є задачов будучности, жебы ся досконало пробадала і вынесла на світло світа творчость Е. Кубека, того мало знамого і неправом забытого священика, поета, языкознателя, будителя, но головно вірного сына русиньского народа, повного патріотічной щірости, словаяньского усвідоліня і незвычайной высоты його поглядовой розглядености,“ пише Франтішек Данцак.

Выданя роману Емілія Кубека Марко Шолтысь в кіріліці приготовлює Валерій Падяк у своїм ужгородьскім выданвицтві. Роман бы мав выйти кіріліцьов, переписаный із латиніков друкованой верзії тексту. На переписованю брали участь штуденты Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові в рамках своїх літературных семінарів. Під едіторством Франтішка Данцака быв в Пряшові у ґрекокатолицькім выдавництві Petra выданый першый том книжкы Narodny Povísti i Stichi.

Емілійом Кубеком в остатнім часі зачав занимати ся і америцькый Русин – славіста і літературнознатель Нік Купеньскый. Тот про тамтешніх Русинів приготови і інтересный проґрам Маганой Сіті Емілія Кубека, в рамках котрого могли нелем выслухати собі інформації о жывоті і творчости нашой особности, но і іти по слідах Кубека, на місцях, на котрых пережыв свій америцькый період.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА