2-го юла минуло 145 років од выданя першого чісла ілустрованого сатірічного журналу під назвов Сова. Журнал быв дякуючі проблемам, котры му робили церьковны і угорьскы державны власти, выданый лем пятьраз. Курто знова выходив і за 1-ой Чехословацькой републікы. Третє обновліня мала Сова на зачатку 1990-ых років, но втогды вже выходила по україньскы.
Перше чісло журналу Сова вышло 2-го юла (20-го юнія за юліяньскым календарьом) 1871-го року в Ужгороді. Сова вышла як журнал про Русинів Угорьского кральовства. Формалным головным редактором і выдавательом быв Віктор Кимак, но в реалности выдавав Сову Еммануїл Грабарь.
По тім, што Штефан Панковіч, мукачівскый ґрекокатолицькый єпіскоп – мадярон, зрушыв Віктором Кимаком редаґовану ґазету Свѣт і у веджіню Общества Василія Великого зробив ся промадярьскый переворот, Віктор Кимак зъєдинив коло себе ґрупу русиньскых писателів і публіцістів, меджі котрыма были мена як Анатолій Кралицькый, Євґеній Фенцик, Іван Сілвай ці Кіріл Сабов, і сотворив ґазету Сова, котра одкрыто крітіковала промадярьску політіку Штефана Панковіча і цілой Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. Быв то єдиный припад в історії публіцістікы 19-го столітя, коли ся із высшого церьковно єрархы сістематічно высмівали публіцісты. Доднесь не знать ся, хто быв автором чутливых карікатур на Панковіча на сторінках журналу Сова.
По выданю першого чісла в Ужгороді єпіскоп Штефан Панковіч вєдно із угорьскыма властями заплатили друкарні в Ужгороді, жебы заставити выдаваня ґазеты. Далшы штири чісла, друге вышло такой 19-го юла, ся Кимакови подарило выдати іщі в Будапешті, аж покля власти обще не заказали выдаваня Совы.
Традіція выдаваня сатірічного журналу Сова была потім обновлена за 1-ой Чехословацькой републікы. Но так само вышло лем дакілько чісел, конкретно в роках 1922 – 1923. Сова была втогды знова выдавана в Ужгороді і редаґовав єй Михайло Шутка. На зачатку 90-ых років 20-го столітя дакілько чісел з тов самов назвов знова выдало ся в Ужгороді, но журнал вже быв писаный по україньскы.
Ціфровы верзії Совы із 1871-го року можете найти і прочітати за тым мотузком.
Статя была оброблена за публікаційов: П. Р. Маґочій і кол. – Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА