Видіти, же нова влада Роберта Фіца наступила з булдозером. Такой на першім засіданю одкликала уповномоченого влады про народностны меншыны, а так само уповномоченого влады про ромскы комуніты.
Оно бы на тім не было нич чудне. Дало ся очековати, же новый владный кабінет буде хотіти подосаджовати функції своїма людми. То, же Ласло Буковскый пережыв дакілько влад, і на посаді уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны быв довгу добу, од року 2016, є скоріше вынятком як правилом.
Чудне на тім є, же обидвоми одкликаны уповномочены ся о тім мали дізнати аж з медій, а так само то, же влада на їх посады затля никого не выменовала.
Властні то не є чудне, є то лем потверджіньом того, же ту не ішло о то, жебы забезпечіти когось іншого, може ліпшого на дану функцію, але о то, одкликати уповномоченых, котры не суть їх номінантами. Прояв силы, нич веце. Одказ: Теперь владнеме мы!
Єм досправды зведавый на то, хто буде номінованый на посаду уповномоченого про меншыны, а іщі веце єм зведавый, ці ся дашто з народностной політікы дістане до проґрамового выголошіня, з котрым нова влада прийде перед парламент, де їй депутаты мусять высловити довіру.
На тото вшытко собі іщі мусиме почекати. Но а почас чеканя можеме схосновати час, жебы ся дакус попозерати на то, кого властно влада одкликала.
Період Ласла Буковского на посаді уповномоченого быв нелем довгый, але головно богатый і плодный на діла, котры реално помогли зліпшыти условія народностных меншын на Словакії. Список того, што вшытко ся подарило, є досправды довгый. Спомяньме холем пару основных пунктів.
Было то в періоді Ласла Буковского, коли подарило ся схвалити в парламенті закон, якый зрядив Фонд на підпору културы народностных меншын. Меншыны дістали веце автономії у вырішованю в тых справах, а меншыны так само і были покликаны ку тому, кедь ся закон творив.
Быв то Ласло Буковскый, котрый зачав думати і просаджовати языковы права серьйозно. Днесь, вдяка його намагам і стараням, є двоязычность уж і на желізніцях, в склепах, на веце урядах як даколи, докінця на поштах ці бензиновых помпах.
А нелем то, язык меншын став і языком леґіслатівы. Тадь якраз йому подарило ся зрядити языковы робочі ґрупы, котры перекладали і перекладають леґіслтавіны і нелеґіслатівны урядны тексты, і так днесь можеме і по русиньскы прочітати словацьку конштітуцію, мати по русиньскы інштрукції ку вольбам, ці выповняти дакотры урядны документы по русиньскы або їх в русиньскім языку дістати з уряду.
Буковскый не быв лем державный урядник, котрый ся мав старати о діла меншын, але він быв про меншыны партнер.
Же му залежало на двоязычности, мож ясно видіти і з того, же ініціовав школіня про урядників, котры бы мали справовати даяку аґенду на народностній теріторії. Быв то він, хто так само має заслугу на тім, же днесь має Словацькый народный музей і народностну раду.
А не мож забыти на то, же быв тым, під ґесційов кого подарило ся выпрацовати цілый народностный закон, і кедь тому наконець влада дала стоп. Днесь є закон готовый, треба о нім лем їднати.
Могли бы сьме спомянути много діл, котры ся подарило просадити якраз вдяка Буковскому. Но што собі іщі веце ціню, то є то, же Буковскый не думав лем на свою меншыну – мадярьску, але быв у своїй функції досправды про вшыткых а думав на вшыткых. Стрічав ся з представителями меншын, ходив до терену, меджі нас. Кедь ся о дакім говорить, же чоловік на своїм місці, пак то о Буковскім платило на сто процент.
А самособов, не мож забыти ани на то, же Буковскый досправды мав у своїм сердці і Русинів, што не раз потвердив своїма чінами, наприклад і в помочі при нашій обороні перед українізачныма тенденціями і языком, або свойов присутностьов на русиньскых подіях. І вдяка ньому днесь мають Русины трьох, а не двох членів у народностнім выборі.
Кебы єм то мав якось курто поменовати, пак бы єм повів, же Буковскый не быв лем державный урядник, котрый ся мав старати о діла меншын, але він быв про меншыны партнер, на котрого ся могли обернути, з котрым могли їднати, і котрый все быв по їх боці. Котрый все просаджовав їх інтересы. Котрый поміг у вшыткім, в чім міг, а сам то підтримовав.
Была бы велика шкода, кебы по своїм одкликаню Буковскый счезнув із народностого руху, із народностной політікы. Вірю, же не счезне, і же наперек одкликаню буде далше з представителями меншын бойовати за посилньованя їх прав.
А наконець уж лем так особні. Єм радый, же мав єм тоту честь співпрацовати з такым уповномоченым, якым быв Ласло Буковскый. Вірю, же наша співпраца не кінчіть. А дякуєме Ті, наш Лаці, за вшытко.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА