Парохія в Старым Волові святкувала 70-літя

Православна парохія св. Димитрия Солуньского 18. листопада/новембра 2023 р. празднувала ювілей 70-літя істнуваня. То єдна з лемківскых громад на обшыри Нижнього Шлеска, яка была покликана вірныма выселеныма з Лемковины в наслідстві акциі «Вісла».

Святочне богослужыня очелил владыка вроцлавско-щеціньской єпархіі ПАПЦ, архієпископ Юрий при участи пароха і запрошеных священників.

Шіст років без свойой церкви

Хоц 70-літя істнуваня волівской парохіі святкувано як раз того рока, то по правді перше богослужыня в тій громаді было одслужене 8. листопада/новембра 1952 р. Аж о рік, 13. листопада/новембра 1953 р. по долгых старанях вірны отримали можніст хоснувати храм в Старым Волові, якій за німецкых часів полнил фунцкию лютераньского костела. На основі декрету товдышньогo єпархы вроцлавско-щеціньнского Штефана, орґанізацию церковного жытя поручено о. Афанасийови Славиньскому.

Парохію од самого початку творили вірны выселены в рамах акциі «Вісла» з Лемковины. «Покликаня до жытя православной парохіі было спричынене конечном потребом вірных, якы як громадяне Польской Республикы были примушены лишыти своі родинны місцевости на Лемковині, такы як: Снітниця, Мохначна, Ждыня, Угрин, Біла і Чорна Вода ци Лося. Так ся склало, што волівска земля приняла част з них. В 1947 р., на стацию в Волові пришло десят транспортів в выселеныма в акциі «Вісла», в сумі близко три тисячы осіб», бесідувал в слові на привитаня владыкы теперішній парох о. митр. Александер Коханович.

Хоц вірны з Лемковины, якы трафили в тоты стороны, были насильно выгнаны в 1947 р., то аж по парох роках достали они можніст почути своє богослужыня. Частина з них на Лемковині належала до грекокатолицкых парохій.

«Тоты люде через шіст років были лишены всякой душпастырской опікы. Коли зачали ся першы православны парохіі во Вроцлаві, Мальчыцях, Рудній, Ліґници ци Олесници, товды з іх душпастырской опікы корыстали і нашы прихожане. Штобы брати участ на недільным ци святочным богослужыню, требало выізджати з хыж о третій, четвертій годині рано» – продолжал парох.

Смотрячы в будучніст

О. Конахович просил владыку і вшыткых вірных о спільну молитву за добре будуче парохіі. Навязал до страждань першых вірных, якых дознавали, по тым як пришло ім жыти на тій новій, чужій земли.

Окрем православных священників на святочне богослужыня пришли і запрошены гості. Участный был римокатолицкій священник з Волова та заступця бургомайстра Волова. Волівску Вязницю репрезентувал Лемко, майор Ваньо Борода.

По завершыню Літургіі, владыка посвятил принагідный крест. В кінцьовым слові архіпастыр дякувал парохови і вірным. Спомнул вшыткых попередніх священникв, окрем о. А. Славіньского, о. Теодора Кучыньского, о. Євгена Цибульского, о. Юрия Дорошкєвича і недавно помершого о. Константого Марчыка та вшыткых і церковників, і старостів. Владыка в тот ден нагородил найбарже заслуженых прихожан – ордером Св. Рівной Апостолам Мариі Магдалины.

фот. diecezjawroclawsko-szczecinska.pl