Памяти Владиміра Гнатишака

Дішла до нас смутна віст, же по долгій і тяжкій хвороті помер на выгнаню в Любіні (нижньошлезскє воєвідство) Владимір Гнатишак і лишыл в великым смутку жену Аліну, двоє діти з внуками, рідного брата Штефана і сестру Ніну з Родинами.

Та я Владка памятам од народжыня, бо был то мій улюбленый сестринец – сын мойой двоюрідной сестры Анны з Возняків і вітця Гната Гнатишака родом з Боґушы на Лемковині – бывшого добровільця Красной Арміі вчас ІІ світовой войны.

Владимір Гнатишак был велькым патріотом нашой Отчызны – Лемковины, бо як лем чул, же в 80. роках ансамбль «Лемковина» одродил ся, то одраз зголосил ся і станул в його ряды співаючы в тенорах, а потім аж і танцувал коротко «Збійницкого»! Та, разом з західньом ґрупом, поносил труды доізджати на зґрупуваня і брал участ в концертах.

Жаль, же уж одходит в Kосмос Старше Поколіня Членів ансамблю «Лемковина», бо єдны за другыма пращают ся уж з тым світом і ідут деси там до Неба – співати Господу Богу! – Бо си Вшыткы тяжком працом ту на земли заслужыли на тото!

Владек напрацувал ся в жытю барз, не лем в ансамблю – бо все был першый до каждой роботы. Працувал аж і шахтарьом в копальни міди в Любіні.

Велика шкода, Владку, же уж ся веце не зыйдеме, не поспоминаме разом старых, добрых часів, і же не будеме уж прібувати Твого чудового меду! – Бо Владек, обнявшы ґаздівку по Родичах в Чмелю, мал гарду пасіку і был запаленым пчолярьом. Та все при нагоді візиты в Білянці обдаровувал нас тым чудовым специялом зо свойой ґаздівкы!

Тяжка робота одбила ся певно і на його здоровлю. Трудно то поняти, чом треба было Тобі, Владку, так передчасно вмерти!

А такій єс был все веселый і жартібливый! – І такым Тя, Владиміре, запамятаме!

Пращай, Дорогій мій Сестринцю і Приятелю!

Най Ти Тота Чмельска Земля При Своіх Дідах, Родичах, Уйках, Теті, Малій Сестричці і Чысленных Сусідах Легком Буде!!!

ВІЧНАЯ ТОБІ ПАМЯТ ВЛАДИМІРЕ!

Великы і горячы выразы спілчутя цілій Найблизшій і Шырокій Родині складают:

Ярослав Трохановскій з Родином

Лемковина, груден 2020