Орґанізована дезорґанізація

Кідь нам хтось не може дашто взяти, то бізовно наш талент орґанізовати ся в орґанізаціях, в котрых ся орґанізовано доїднаме на дезорґанізації. Такым способом в дакотрых областях выникать хаос. Але – орґанізованый.

Першов орґанізанованов дезорґанізаційов была такой на зачатку 90-ых років 20-го столітя кодіфікація русиньского літературного языка, што была єдна із основ ку тому, жебы сьме далше могли розвивати свою културу, язык, школство, медії, выдаваня книжок. І головно, жебы сьме ся гордо зачленили до світа културных народів, до світа славяньскых языків, як окрема ентіта.

Правда, Русины ся на міджінароднім рівни (або ліпше бы было повісти міджідержавнім рівни) – Світовый коґрес Русинів і І. міджінародный языковый конґрес, доїднали на тім, же треба кодіфіковати язык. То є часть того оповіданя, котра є іщі о орґанізації орґанізованости. Тота друга є о орґанізованій дезорґанізації. На Словакії Русины у 1995-ім році кодіфіковали язык і намісто того, жебы сьме вшыткы глядали про вшыткых платны основы ґраматікы языка з тым, же слова хоснованы в окремых русиньскых теріторіях карпатьского облука (Словакія, Польща, Україна, Мадярьско) нам можуть збогатити наш сінонімічный словник, братіславска кодіфікація спустила лавину выдаваня норм, бо каждый потребує мати свою. Польща, Мадярьско… но і Підкарпатя дало до того хаосу „найвекшый вклад“, бо можеме там нараховати тых ґраматік, покля добрі тямлю, холем пять. Ніт, не пишу, кого то векша хыба. Ці тых з того боку граніці, або з іншого боку. Лем вказую на то, як сьме орґанізовано пришли ку дезорґанізації, котра ничому не помагать.

Правда, доїднали сьме ся холем на сполочных сімболах. Гімні, ербі, флаґу. Но і ту собі подакотры членьскы державы іщі потребують дати свій „пантлик“ на окрашіня. І так окрім офіціалных сімболів, котры хоснуєме, можеме видіти і різны варіанты „выліпшеных“ ербів і флаґів, припадно властных, локалных, або можеме чути містну ці протлумачену гімну. Знова, схваліня нашых сімболів было о орґанізованости, выліпшованя і хоснованя містных сімболів о орґанізованій дезорґанізації.

Чом тото вшытко споминам. Недавно єден колеґа із русиньского руху зачудовав ся, як є можливе, же кідь є День Ромів, є то у вшыткых словацькых медіях – ґазеты, радіо, телевізія. Кідь є День Русинів, треба ся до медій пхати, жебы штось дахто спомянув. Одповідьов є наша орґанізована дезорґанізація.

В припаді встановліня Дня Русинів ішло з боку Світового конґреса Русинів о орґанізовану дезорґанізацію од самого початку. Намісто того, жебы сьме ся доїднали на єдній даті, конґрес зохабив на членьскы державы, жебы собі тоты даты повыберали самы. І так што держава, то дата. Чом о Дні Ромів знать цілый світ і пише о тім цілый світ? Бо 8-ый апріль, День Ромів, є Міджінародный день Ромів. Вказують тым свою єдность, святкують го в тот самый час по цілім світі, можуть на основі того чути, же належать до єдного народа, хоць розділеного в многых державах, же суть єден цілок, і зато каждый знає, же Ромове мають свій день. Покля мы у тій, як і в далшых спомянутых справах, сьме розбиты як Берлін в штиридцять пятім.

Розумію, же многы справы, котры ся рішыли, рішыли ся в рамках молодого возродного руху,  руху, котрый мав мало скушеностей, котрый може много раз не міг довидіти на дослідкы тых рішінь, котры были схвалены. Но думам собі, же дозрів час на то, жебы оправити тото, што оправити годно.

І кідь найскладнішым ся здає быти вопрос кодіфікації даякой койне ґраматікы, мам надію, же покля нам на тім буде досправды залежати, языковы варіанты Карпатьсой Руси можуть дійти до сполочного ціля. Покля хтось окрім офіціалных сімболів – гімны, ербу і флаґу, хоче хосновати і даякы локалны, дакус то тискать, але іщі бы єм то знав лыґнути, но з несмаком. Бо то так само робивать єдность. Мали бы сьме хосновати лем єдну сімболіку. Але вже абсолутно жадны выгварькы не існують на то, жебы не прияти єдну дату, котра буде Дньом Русинів і котру будуть одзначати вшыткы, котры голосять ся ку карпатьскым Русинам, у вшыткых державах.

Путь всокочіня і розвитку нашого народа не є в хаосі, хоць орґанізованім, не є в орґанізованій дезорґанізації, а в єдности. Припоминаня собі Дня Русинів наприклад в день народжіня нашого найвекшого будителя Александра Духновіча, як то має моментално і Україна, бы про никого не мав быти проблем, покля ся ку Русинам голосить (тадь ку чому ся пак голосити, кідь не ку Духновічови). А навспак, мала бы то быти честь. Же сі коло того буде хтось святковати і свої локалны річніці, то друга справа. Но День Русинів бы мав быти єден. Є то тото найменше, што бы сьме могли доїднати барз скоро і без болісти. Наприклад уж на найближшім конґресі.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА