Днеска боратиньскы оптанты, іх діты і внукы приходят на Службу Божу. Сто десят років тому тот храм поставили ческы осадникы. Але молят ся в ним оптанты. Уж не в ческій евангелицкій кірсі, а в православній церкви. Волыньскы Чехы, коли выберали ся до Чехословациі, лишыли оптантам з Пряшівщины вшытко. Ачий і церков. Чехы лишыли хыжы, стайні, поля, вшыткы ґаздівкы. Оддаючы тото вшытко, што ту збудували, до чого ся доробили, здобыли лем єдно свою витчызну, свій край, рідну землю. А і тоту мудріст лишыли тыж.
Коли оптанты пришли гев, першы рокы прожыли в голоді і страшечній біді. Гнеска уж доробили ся вшыткого. І назагал село тото небідне. В Боратині єст праві вшытко, і еґзотичны птахы. Але… ци добрі ім ту? Ци снит ся ім доднес Афрыка? Ци мріют про саванны? А може, они щестливы в тім Боратині? Хотіла бы єм звідати, но не знам пташого языка…