Опозиция хоче новелизациі арт. о меншынах в уставі о радийофоніі і телевізиі

Посол Німецкой Меншыны Рышард Ґалля од долшого часу старат ся, жебы в проґрамовых радах тых осередків, котры надают проґрамы для меншыны, засідали представникы меншыны. Ґалля зложыл поправку до уставы о радийофоніі і телевізиі в тій справі.

Посол Ґалля зложыл проєкт в імени ґрупы парунадцетьох послів (м.ін. з Громадяньской Коаліциі і Лівиці), а серед підписаных єст тіж бывшый міністер внутрішніх справ Томаш Сємоняк, котрый был і одповідальный за нацийональны і етнічны меншыны в Польщы. Хотят они, жебы Рада Нацийональных Медий взяла до увагы кандидатів нацийональных і етнічных меншын вчас покликуваня проґрамовых рад публичных медий.

Брак можливости дотримуваня права

В опініі послів перепис тыкаючый браня до увагы кандидатів зголошуваных соспільныма орґанізациями нацийональных і етнічных меншын та соспільностями хоснуючыма реґіональный язык в проґрамовых радах тых одділінь, котры емітуют проґрамы в языках меншын, перечыт інчому артикулови уставы, што єст причыном того, же меншыны не мают можливости успішні домагати ся дотримуваня права.

В поясніню мож прочытати, што за арт. 30. уст. 4а уставы о радийофоніі і телевізиі покликуючы проґрамовы рады одділінь емітуючых проґрамы в языках нацийональных і етнічных меншын та в реґіональным языку, директоры одділінь возмут до увагы кандидатів зголошуваных соспільныма орґанізациями нацийональных і етнічных меншын та соспільністю, што хоснує реґіональный язык. Єднак директоры тереновых одділінь не мают такой можливости, зато же компетенция покликувати проґрамовы рады належыт – за уставом – до Рады Нацийональных Медий.

«Середовиска нацийональных і етнічных медий та соспільности хоснуючы реґіональный язык можут рахувати выключні на добру волю Рады Нацийональных Медий, котра в рамках наборів бере до увагы кандидатів зголошуваных через тоты середовиска в примірі одділінь емітуючых проґрамы в языках меншын» – зазначают послы.

Не было векшости для кандидатур з меншыны

Як выникат з Інформациі про діяльніст Рады Нацийональных Медий в 2017 році, векшости не здобыла нияка з кандидатур зголошуваных через середовиска нацийональных меншын.

Представлене в проєкті розвязаня зобовяже Раду Нацийональных Медий взяти до увагы кандидатуры зголошуваны соспільныма орґанізацимаи нацийональных і етнічных меншын та соспільністю, што хоснує реґіональный язык. Завдякы тому середовиска меншын будут мати влияня на рівен і якіст проґраму реализуваного в одділінях емітуючых проґрамы в языках меншын, так як то было перед 2017 роком, значыт перед тым, коли покликано Раду Нацийональных Медий.

КНіЕМ была проти новелизациі

Скорше, бо 21. червця/юнія тр. проходило засіданя Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын, котре тыкало розсмотріня внеску посла Рышарда Ґаллі, жебы підняти законодавчу ініциятиву в справі новелизациі уставы о радийофоніі і телевізиі в обшыри покликуваня проґрамовых рад. По голосуваню вказало ся, што єднак 9 послів было проти, 8 послів поперло внесок. В звязку з тым посол Ґалля зложыл свій проєкт як посольскій (до того мусіл зобрати підписы 15 послів попераючых проєкт).

Припомнийме, што КНіЕМ мат занимати ся справами, што мают за ціль покріпляти культуру і достоменніст меншын, занимати ся іх етнічныма і языковыма вопросами, як тіж охороном іх меншыновых прав. Комісия має діяти для рівного трактуваня осіб, без огляду на іх етнічне і расове походжыня ци нацийональніст. Голосуваня над новелизацийом уставы вказало, што аж і коли справа тыкат необхідной зміны переписів, комісия не єст в силі быти согласном і найти порозумліня понад поділами.