Етноґрафічный Музей «Лемківска садиба» в селі Зарічево на Закарпатю завершыл реставрацию свойой хыжы. Зінвентаризувано тіж предметы музею і проведено консервацию окремых експонатів.
«Лемківска садиба» основана была в 1985 р. через локальну соспільніст, жебы представити жытя Русинів Закарпатя. Хыжа вознесена была в 1902 році. Складат ся традицийні з мешкальной части (ізба, сіни, комора) і господарчых поміщынь (стодола, куча, боіско), вшытко під єдным дахом.
В остатніх роках не были ведены ниякы ремонтовы роботы в будинку, а експонаты не были піддаваны профіляктичным реставрацийным і консерваторскым процесам. В музею явил ся проблем з покрытьом даху, стінами, одводніньом та доступністю електрикы.
Через рокы Етноґрафічным Музейом «Лемківска садиба» кєрувала Жанна Сухоліт, долголітня учытелька основной школы, а тіж Любов Пекар. В грудни/децембрі минулого рока «Лемківску садибу» взял під аренду на три рокы Закарпатскій Музей Народной Архітектуры і Штоденного Жытя. В музею створено специяльну комісию, яка провела інвентаризацию предметів триманых скансеном. На яр того рока музейны консерваторы зачали вести роботы звязаны з реставрацийом, консервацийом, хімічным чыщыньом цілого обєкту (зруб, повала, дах) та окремых експонатів. Руками музейных реставраторів: Ксеніі Лошак, Квітославы Денищыч, Віктора Андріанова, Валентины Магады і інчых повело ся піддати консервациі вшыткы експонаты.
Головном задачом музею оставала выміна покрытя даху. Необхідну кількіст соломы повело ся зобрати жытелям села Смереково. Част декарскых робіт провели Іван Куртанич та Микола Соханич. Решту зробили Федор Щербанович з самого Зарічева во спілпраци з другыма жытелями села. Здемонтувано стару солому, зложено новы кычкы. Роботы проведено на кошт Закарпатского Музею Народной Архітектуры і Штоденного Жытя. Дальшы роботы продолжаны будут в 2020 році. В плянах є ремонт підвалин, выглядів, побіліня стін в середині і назовни.
Окрем реґулярной музейной функциі, в скансені орґанізуваны сут пробы і стрічы ансамблю Лемківчанка.