Обыло ся засіданя Рады влады СР про народностны меншыны

В понедільок 27-го януара 2025-го року в просторах владного готела Bôrik в Братіславі одбыло ся установлююче – 1-ше засіданя Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Рада офіціално выникла на основі рішіня словацькой влады із 30-го октобра минувшого року, і вычеряла так довтогдышній Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котрый належав під Раду влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Народностны меншыны, котры суть офіціално вызнаны Словацьков републіков, тым здобыли орґан із высшым статусом, і їх аґенда ся одділила од аґенды людьскых прав і родовой рівности.

За Палату народностных меншын Рады влады Словацькой републікы на установлюючім засіданю были участны кооптованы членове із бывшого меншынового выбору. За Русинів, котры мали трьох членів народностного выбору і теперь мають трьох членів Рады, брали участь Мартін Караш, Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп.

Премєр: Моя позіція є формална, вы сьте фаховці

Засіданя одкрыв премєр Словацькой републікы Роберт Фіцо. Подля шатуту Рады, котрый быв схваленый владным кабінетом, якраз міністерьскый председа є і председом того меншыного орґану.

Премєр такой на початку повів, же його позіція в Раді є формална. Акцентовав, же якраз представителі меншын в тім орґані суть фаховці на дану проблематіку, і він буде сполігати на них. Так само спомянув, же Рада є порадным орґаном влады, зато не може „радити самому собі“.

Фіцо у своїм приговорі привітав основаня Рады, кедьже, як сам повів, дала ся векша вага народностным меншынам. Заспоминав, же якраз його влада по парламентных вольбах у 2016-ім році была тов, котра зрядила Фонд на підпору културы народностных меншын, в рамках котрого меншыны дістали векшу форму културной самосправы.

Заґратуловав і Вєтнамцям, же стали офіціалнов народностнов меншынов. За його словами тот процес довго слідовав і тішыть го, же намагы Вєтнамців о офіціалне записаня до народностных меншын стало реалностьов.

Спомянув і кодіфікацію русиньского языка

Премєр акцентовав і то, же односины меджі Мадярьском і Словакійов по 32-ох роках існованя окремой Словацькой републікы суть днесь взоровы. Тоты державы суть за словами Роберта Фіца близкыма партнерами, і кедь мають з Віктором Орбаном на дакотры діла іншы погляды. Председа влады бере за автоматічне, же уповномоченым влады СР про народностны меншыны має быти представитель найсилнішой меншыны – Мадярів.

Міністерьскый председа далше повів, же кажда меншына країну збогачує, і держава має за його словами дати меншынам абсолутный простор на розвиток їх културы, языка ітд. Єдночасно припомянув, же майоріта бы мала зрозуміти меншыны, но так само і меншыны мають зрозуміти майоріту.

Роберт Фіцо у своїм приговорі так само спомянув, же в рамках выїздовых засідань влады, котры ся роблять по реґіонах, хоче робити і стрічі з представителями народностных меншын, покля в данім реґіоні меншыны жыють. Похвалив собі вже таку практіку в рамках мадярьскых реґіонів.

Премєр закінчів свій приговор припомянутьом, што собі в тот день припоминаме. Припомянув, же 27-ый януар є Меджінародный день памяти жертв голокаусту, з тым, же таку траґедію, яков быв голокауст, не смієме уж ниґда допустити.

Припомянув і то, же в 1995-ім році якраз в тот день Русины на Словакії кодіфіковали свій язык.

Горонь подяковав, же выникла Рада

По приговорі председы влады слово собі взяв уповномоченый влады СР про народностны меншыны Акош Горонь, якый є подля штатуту Рады підпредседом. Тот подяковав Фіцови, же выникла Рада.

За його поглядом выникнутьом Рады і змінами в компетенчнім законі мають меншыны моментално забезпечену ліпшу комунікацію з державов. Меншыны мають силнішый голос. Так само повів, же у 2026-ім році бы ся мав прияти довгоочекованый закон о народностных меншынах, і в тых днях зачінать робота на леґіслатівнім замірі.

По приговорі Гороня председа влады одышов зо засіданя Рады, і решту засіданя вів підпредседа Горонь. Рада в далшім проґрамі занимала ся робочіма ділами.

Рада тот рік буде засідати іщі двараз

Подля плану роботы, котрый ся схвалив на установлюючім засіданю, Рада буде тот рік засідати іщі двараз. Перше засіданя є наплановане на місяць апріль або май, друге на місяць октобер або новембер. Членове Рады при схвальованю плану были познакомлены і з темами, котры на окремых засіданях будуть рішыти ся.

Представитель русиньской меншыны Мартін Караш в діскусії ку тому пункту проґраму звернув увагу, же народностный выбор засідав штири разы за рік, Рада має мати лем дві рядны засіданя. Підкреслив, же аґенда, котру мусять меншыны рішыти, є велика, зато пропоновав і про Раду наплановати штири засіданя.

Уповномоченый Горонь припомянув, же є можливость, жебы він або меншыны скликали і далшы засіданя окрім планованых, і покля найде ся тема, котру буде треба рішыти скоро, сам буде ініціовати і далшы засіданя.

Приготовлює ся справа о меншыновых языках, Русины не одповідають

Акош Горонь як передкладатель інформовав на засіданю і о тім, же ся приготовлює Справа о стані хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы за період років 2023 – 2024.

„В повязаню із збераньом даных од повинных субєктів, Уряд уповномоченого в новембрі 2024-го року приступив ку посыланю анектовых листків із жадостьов о їх кооперацію при приправі справы,“ пише ся в матеріалі, котрый членове Рады ку тому пункту передом дістали.

Но чісло вернутых анектовых листків є подля конштатованя Уряду уповномоченого низке, а то головно в русиньскых і ромскых селах.

„Цілкове навернутя анкетовых листків од повинных субєктів ку 15-му януару 2025-го року представлює 76,5 процента. Найнизшу міру збераня даных Уряд уповномоченого евідує при селах з русиньсков народностнов меншынов, із міров навертаня 32 процент, і селах з ромсков народностнов меншынов, на уровни 66 процент,“ пише ся далше в матеріалі.

Чом старостове в русиньскых селах не повнять собі обовязок і не співпрацують з уповномоченым, є вопросом. В матеріалі пише ся, же Русинам і Ромам прибыли в минулім році села, што так само може быти причінов, кедьже старостове в многых селах, котры не были перед тым народностны, довтогды повинность одповідати на тоты анкеты не мали, ани їм не были заганяны.

Уряд уповномоченого подля передкладаного матеріалу далше контактує „повинны субєкты“ із жадостьов о выповніня анекты, жебы вернуты анекты досягли холем уровень 90-ох порцент, што уж бы ся дало схосновати при оцінці про дану справу.

Бісідовало ся і о меншыновім фонді

На засіданю выступила і директорка меншынового фонду Алена Котванова, котра членам Рады переложыла Справу о діятельности Фонду на підпору културы народностных меншын за 2024-ый рік і інформацію о діятельности на 2025-ый рік.

Окрім іншого Котванова знова підкреслила, же фунґованя фонду є фінанчно і персонално піддімензоване, што ся пак неґатівно проявлює і на выбавльованю жадостей і їх выплачаню.

Вызвы на подаваня жадостей о дотацію про тот рік были выголошены іщі в минулім році, і теперь приготовлює ся засіданя фаховых рад за окремы меншыны. В тім році першый раз буде засідати і фахова рада вєтнамской народностной меншыны, кедьже была схвалена новелізація закона о фонді, де уж суть выділены грошы і про тоту народностну меншыну, котра была признана у 2023-ім році.

В матеріалі, котрый передкладала директорка Котванова, споминать ся і факт, же початком слідуючого року кінчіть мандат сучасным фаховым радам, зато будуть восени того року выписаны новы вольбы.

Меншыны дістали інформацію о леґіслатівных процесах

Народностны меншыны, як і далшы членове новоствореной Рады, дістали од уповномоченого Гороня на засіданю і інформацію о леґіслатівных процесах, котры проходять, і котры дотуляють ся области народностных меншын.

Горонь інформовав, же іщі в новембрі минувшого року стрітив ся його уряд з Міністерством културы СР за участи міністеркы. Уповномоченый быв інформованый о новелізації закона о штатнім языку. Кінцьом новембра Уряд уповномоченого передложыв міністерству документ із 12-ма припомінками ку рихтованій новелізації.

Ку темі высловив ся і представитель Русинів Мартін Караш, котрый жадав веце пояснити, што в новелі закона о штатнім языку буде, кеьдже з боку меншын існують обавы, же закон обмеджіть языковы права народностных меншын. Но ку темі натеперь близше не знав ся высловити ани уповномоченый Горонь, ани Деніс Валент, котрый быв на засіданю Рады за резорт културы.

Підпредседа Рады Горонь так само інформовав о тім, же ся почінать робити на законі о народностных меншынах, стріча робочой ґрупы, в котрій мають представителів і Русины, бы мала быти у фебруарі.

Кедьже в документі ку тому пункту проґраму писало ся, же ся зробить леґіслатівный замір, Петро Медвідь, член за русиньску меншыну звернув увагу, же леґіслатівный замір іщі бывшый народностный выбор схвалив уж в році 2019. Быв проготовленый і цілый текст закона. Зато ся позвідав Гороня, ці ся буде робити з матеріалом, котрый вже є, або по далшых 6-ох роках буде почінати ся наново.

Горонь в одповіді повів, же посмотрять до того, што было зроблене, і покля там будуть части, котры ся дають схосновати, буде ся на них будовати.

Медвідь ся так само позвідав, кедьже вєдно з тым пунктом продовжовало ся пунктом Різне, ці уповномоченый або представитель Міністерства културы СР, знать членам Рады пояснити, што буде з народностныма музеями. Словацькый народный музей мусив у рамках консолідації так само коротити розрахунок, і довшый час ся бісідує о спаяню народностных музеїв до єдного з окремыма одділінями про народности.

Ани в тім ділі не чули членове Рады одповідь, кедьже на то не знав одповідь ани Горонь, ани Валент. Тема музеїв має обговорити ся на далшім засіданю.

Влада признать Ґуралів

В рамках пункту Різне Горонь інформовав і о тім, же словацька влада хоче признати далшу народностну меншыну – Ґуралів. Очекує ся, же то зробить на выїздовім засіданю влады в середу 29-го януара в Червенім Клашторі. Підпредседа Рады хотів, жебы членове за меншыны прияли узнесіня, котрым то підпорять.

О намагах Ґуралів бісідовав і гость на засіданю, їх представитель Павол Замішка, котрый пояснив, як довго на тім роблять, і же 5273 людей собі записало в списованю з 2021-го року ґуральску народность наперек тому, же на то не быв окремый стовпчік у формуларі, і мусили собі то дописовати. Ґуралі хотять заставити асімілацію, хотять сохранити свій язык і културу.

За штатну справу неґатівне становиско ку тому кроку влады высловив представитель Міністерства загранічных діл і европскых справ СР.

Найвеце ку темі бісідовала Катаржына Івона Бєлик, представителька польской меншыны в Раді, котра так само была проти того, жебы дашто таке ся підпорило. Гороня крітіковала і за то, же о такім важнім замірі членове Рады не были передом інформованы, не дістали жаден писемный матеріал ку темі, не была ку тому жадна шырша і фахова діскусія.

Бєлик так само конфронтовала Замішку з тым, же в писмі, котре посылали председови влады і жадали вызнаня, суть підисаны старостове ґуральскых сел в окремых реґіонах, але кедь, за їй словами, кликала старостам в ґуральскых селах, многы не знали о тій ініціатіві, і не дали їй підпору. Як повіла, комуніковала і з польсков амбасадов на Словакії, котра так само мала быти проти. Арґументовала і тым, же Польща Ґуралів бере лем за польске „етнікум“, або тым, же то може „пошкодити европскы проєкты“, на котрых державы співпрацують.

Не голосуйме о іншій меншыні

Остатні представителі меншын реално не залучали ся даяк до діскусії ку тій темі, но крітіка, же матеріал не пришов скоріше, звучала і з іншых уст.

Актівны в діскусії были Русины. А то і зато, бо одзвучав приклад, же Русины не суть вызнаны на Україні, але на Словакії суть, і є то внутрішня справа державы, кого вызнає. Мілан Ян Піліп зареаґовав, же приклад не є добрый. Русины суть вызнаны в каждій державі, де жыють, лем на Україні нє. А то є розділ. Ґуралі будуть, єднако як Мораваны, вызнаны лем на Словакії. Но своїм арґументом не брав право Ґуралям быти вызнаныма, лем давав арґументацію до порядку.

Мартін Караш у своїм выступі підпорив замір влады вызнати Ґуралів. Як повів, жыє в реґіоні, де суть і ґуральскы села, є то автохтонне населіня на тых землях, і не треба їм сперати, кедь хотять розвивати свій язык, свою културу. Мають на то право.

Наперек діскусії не было мож дійти ку договору, о чім бы меншыны мали голосовати, навеце, кедь влада то планує зробити і без того, жебы ся звідала меншын.

З рішіньом пришов Мілан Ян Піліп. Як повів, ани мы Русины бы сьме не хотіли, жебы о нас дахто голосовав. Ґуралі мають право жадати статус меншыны, а влада то має право зробити. Зато запропоновав, жебы кедь має прийти ку даякому голосованю, котре ся од меншын очекує, пак треба голосовати о тім, же меншыны беруть до відома замір влады признати Ґуралів за 15-ту народностну меншыну на Словакії. Узнесіня в тім дусі пак было і схвалене.

Вольбы у фебруарі

На кінцю засіданя Горонь інформовав, же рядны вольбы членів Палаты народностных меншын Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны одбудуть ся 21-го фебруара. Документы потрібны про тых, котры хотять голосовати, як і документы кандідатів на членів Рады, треба было послати до 28-го януара. Далше засіданя Рады так уж буде проходити з новозволеныма членами за меншыны.